Павло Ганжа з Броварів з 2023 року вимушений ходити по судам та страждати через обмеження за борги, які не робив. Сталося так, що його повний однофамілець, якого звати Ганжа Павло Андрійович з Одеси потрапив до Єдиного реєстру боржників. Однак тепер відповідальність за проступки абсолютно чужої людини покладають на жителя Київщини.
Про інцидент розповіла Леся, дружина Павла Ганжі з Броварів. Родина на Київщині вирішила оформити свою нерухомість та звернулася до державного реєстратора. Проте там повідомили, що вчинити юридичні дії не можуть, бо прізвище «світиться» в Єдиному реєстрі боржників. Це при тому, що родина жодних боргів не має.
Ми не можемо зрозуміти, у чому наша вина? Які ще борги. У нас боргів немає і не було ніколи взагалі
Зрештою, виявилося, що боржник – абсолютно стороння особа, що мешкає в Одесі та на майно якої ще у 2012 році було накладено арешт. Як дізналися юристи, спершу у того чоловіка був борг понад 4 тисячі гривень, а тепер він має понад 200 тисяч гривень, продовжує накопичувати кредити та за них не сплачувати.
Складність ситуації полягає в тому, що у Єдиному реєстрі боржників, створеному Мін’юстом, зазначено прізвище, ім’я та по батькові, однак інших відомостей, як от місце прописки, дати народження чи ідентифікаційного коду немає.
Це скільки таких людей в Україні є? Скільки у таких людей є проблем, розумієте? Як нас кидають туди-сюди, і нічого вирішити не можна
Аби вирішити проблемне питання та мати змогу вчиняти юридичні дії щодо свого власного майна, жителі Броварів звернулися до Броварського суду. Там сказали наймати адвоката та довести, що боржники – не вони.
Спочатку ми писали заяву до державного реєстратора, до виконавчої служби, – розповідає Леся Ганжа. – Однак дочекалися відповіді, що нічого нам допомогти не можуть. Тоді ми просили в суді, щоб нас визнали третьою стороною, що ми не маємо ніякого відношення до цього. І паспорти дали, і посвідки дали
Справу щодо непорозуміння, яке коштує жителям Київщини грошей та нервів, передавали до Приморського районного суду міста Одеси. Але і там справу не вирішили. До Броварів надійшла ухвала з відмовою.
Також просили видалити прізвище з Єдиного реєстру боржників – не вдалося.
Минуло 3 роки, а судова тяганина та листування тривають.
Ми з 1961 року не змінювали місце проживання, – розповідає Леся Ганжа. – І це ж війна йде. Моєму чоловікові 65 років, вже зріла людина, у нього не вистачає на це нервів. І ми не хочемо залишити дітям такий спадок. Якісь такі поневіряння, що не можу передати
Під час останнього звернення до суду в Броварах заяву відхилили та вказали 10 пунктів, які треба виправити.
Хоча ми дивилися потім з юристом, там лише 1 з усіх пунктів можна щось підправити… Та й ми ж ніяких матеріальних вимог не висували нікому взагалі. Лише просимо вказати, що це не наші борги, а ми третя сторона, не є винними нікому нічого. Просто потрібна така довідка, і все. Тепер я знову не знаю, чим все закінчиться та що буде
Окрім переоформлення будинку, сім’я хотіла продати автомобіль, оформлений на чоловікові, узаконити ділянки на подвір’ї, які розділили з сусідами, однак без довідки про відсутність боргів нічого не можуть зробити.
Ні один нотаріус не хоче з цим зв’язуватися. Кажуть, що вирішіть це питання, принесіть довідку, що це не ви боржник, а тоді приходьте. І так третій рік
Порада юриста
Зважаючи, що в Україні є чимало людей, котрі мають подібні прізвища, а також щоб допомогти, наскільки це можливо, родині з Броварів, кореспондент “ВК” звернувся до юристки Ірини Шевчук, волонтерки ГО “ЮрШтаб”.
Відповідь експертки:
Враховуючи ситуацію, я маю декілька варіантів дій, що можна зараз зробити. Або навіть це все у комплексі. Я би діяла поступово, і почала б з самого виконавчого провадження.
- Отримати повну інформацію про виконавче провадження, через яке чоловік потрапив у цю ситуацію: номер провадження, ПІБ боржника, орган ДВС/приватного виконавця, номер судової справи, підставу стягнення, дату відкриття провадження.
Далі треба зібрати докази що ви різні люди – ваші документи, прописка, документи на нерухомість.
Я б додала ще один важливий крок: звернутися до Міністерства юстиції України з адвокатським запитом щодо інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі боржників. Оскільки за самим ПІБ неможливо однозначно встановити особу боржника, варто з’ясувати, які саме ідентифікаційні дані зазначені у виконавчому провадженні та чи належать вони чоловікові з Одеси, а не пану Павлу.
Отримана від Мін’юсту інформація може стати додатковим доказом того, що в реєстрі фактично йдеться про іншу особу. Після цього можна звернутися до державного або приватного виконавця із заявою про зняття помилково накладеного арешту та усунення інших обмежень щодо майна, додавши відповідь.
- Ще один важливий момент — відповідь ДВС Одеси, відповідно до якої провадження завершене, а виконавчий документ повернуто стягувачу. Тоді виникає питання: на якій підставі досі діє арешт, якщо провадження завершене, а документ повернуто?
Також варто перевірити строк пред’явлення виконавчого документа до виконання. Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», після повернення документа стягувач може повторно пред’явити його лише в межах строків, визначених ст. 12 Закону, тобто загалом протягом трьох років.
Якщо провадження було ще у 2012 році, потрібно встановити, коли документ повернули та чи пред’являвся він повторно. Якщо строк сплив ще до запровадження воєнного стану, воєнні правила його не поновлюють.
Тому як варіант подальшого захисту — оскаржувати виконавче провадження та вимагати його закриття і зняття арешту, якщо підтвердиться пропуск строку та відсутність інших законних підстав для його продовження.
- Арешт на майно. По тексту я не дуже розумію чи накладений арешт на майно пана Павла Ганжі. Однак, якщо накладене – варто дізнатися з якого моменту воно накладене. Бо нещодавно з’явилась практика, що арешт не може бути накладений безстроково на підставі завершеного виконавчого провадження. Це було рішення Верховного Суду України, де він сформував правову позицію, відповідно до якої тривале збереження арешту майна боржника за відсутності виконавчого провадження та майнових вимог з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном.
Отже, якщо виконавче провадження давно завершене, а стягувач більше не заявляє вимог, арешт майна може порушувати право власності – арешт можна спробувати зняти посилаючись на рішення Касаційного цивільного суду № 932/5808/25 від 16.06.2026 року.
- Можливо скоріше всього це було вже зроблене, але треба офіційно звернутися до виконавця з письмовим запитом зняти помилковий арешт з рахунків і майна на підставі ідентичності даних з боржником, щоб потім було що оскаржувати. Звісно ж зібрати максимальний пакет документів:
- копію постанови, на підставі якої накладено арешт;
- документи з персональними даними (ПІБ, РНОКПП/ІПН, дата народження, паспортні дані, місце реєстрації) — це важливо, бо вас сплутали з іншою особою;
- постанову про закінчення або закриття виконавчого провадження (якщо така є);
- лист/довідку від банку про наявність арешту та його підстави;
Маючи підтвердні документи, наступний крок — подати виконавцю заяву про помилковий арешт. Формально заява може бути у вільній формі: головне — чітко вказати, у чому саме помилка (невідповідність персональних даних боржника вашим тощо) та додати всі зібрані докази. У практиці важливою є не тільки сама заява, а й підтвердження факту її направлення.
Тому або відправляйте її поштовим відправленням або при подачі щоб поставили відмітку про прийняття.
Навіть дуже сильні докази не гарантують, що питання вирішиться «автоматично»: виконавець може ігнорувати звернення, давати формальні відписки або затягувати час. Тому одразу ж після відмови або ігнорування треба оскаржувати їх (я розумію, що ви вже можливо це робили, але тут важливо йти по вертикалі влади і з письмовими доказами звернення, тим паче, що суд ігнорує цю справу).
Звернутися потім можна:
- з скаргою до керівника органу ДВС або офісу приватного виконавця;
- зверненням до Міністерства юстиції з викладенням фактів та копіями документів;