Судовий розгляд справи тривав близько п’яти років.
Як ідеться у заяві Офісу генпрокурора, чоловіка засуджено до довічного позбавлення волі .
Згідно з матеріалами слідства, засуджений почав проживати з цивільною дружиною та її 4-річною донькою у 2011 році. Коли дівчинці виповнилося 8 років, вітчим почав її розбещувати, а з 10-річного віку протягом щонайменше чотирьох років систематично ґвалтував дитину.
Чоловік тримав дівчинку в страху, погрожуючи побиттям, і змушував мовчати про події, що відбувалися вдома за відсутності матері. Весь цей час родина вважалася благополучною, і ні вчителі, ні родичі не помічали ознак злочину.
Злочин було викрито лише у 2021 році, коли потерпіла розповіла про пережите другу по листуванню. Останній дізнався номер телефону бабусі дівчини та повідомив їй деталі. Після звернення матері до поліції вітчима було затримано.
Під час судового процесу сторона захисту неодноразово намагалася затягнути розгляд справи. Попри те, що на момент винесення вироку потерпіла вже досягла повноліття, вона наполягала на справедливому покаранні за перенесені дитячі травми.
Засуджений своєї провини не визнав. У залі суду він стверджував, що падчерка його обмовила через сварки за низьку успішність у навчанні. Крім того, чоловік висловлював бажання відновити стосунки, щоб знову «бути родиною», не виявивши жодного каяття.
Суд визнав чоловіка винним за низкою статей Кримінального кодексу України (ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 153, ч. 4 та ч. 6 ст. 152). Довічне позбавлення волі, на якому наполягала сторона обвинувачення, стало остаточним вироком у цій справі.