За різними даними у Биківнянському лісі під Києвом кинуті у такі ж безіменні могили, як і в Сандармоху, від 20 до 100 тисяч осіб — крім українців, поляки, німці, загалом представники 30 національностей. Їх катували у підвалах нквс, там розстрілювали, а потім ночами вивозили на спецділянку, що ховалася за високим парканом, – пише Голос України.
«Серед них — священники й науковці, селяни й робітники, художники й письменники, актори й інженери, композитори й держслужбовці. Проте дуже важливо за величезними цифрами бачити окремі долі, персональні історії та конкретні імена. Биківнянські могили — братські, але не безіменні», — наголошують в Українському інституті національної пам’яті.
У жовтні цього року заступник генерального директора з наукової роботи Тетяна Шептицька презентувала першу частину бібліографічного покажчика «Биківня — територія пам’яті», підготовленого науковцями установи в межах великого проєкту та покликаного узагальнити напрацювання наукової і журналістської спільноти з биківнянської тематики.
Серед повернутих із небуття імен — ім’я Георгія Копана, бандуриста і співця з Борисполя. Він був віртуозним виконавцем і першим керівником Київської капели бандуристів, що відновила свою діяльність наприкінці 1923 року. Заарештований за звинуваченням у членстві в «контрреволюційній шпигунсько-повстанській організації».
У справі, як зазначає співробітниця заповідника Олена Полідович, є й такі зізнання:
«Моя контрреволюційна робота розпочалася з 1921 року… в Першій українській капелі бандуристів. Я разом з іншими бандуристами… пропонував глядачам вилучені з репертуару українські пісні… у націоналістичному дусі, завдяки чому розпалював націоналістичні почуття».
Є там і таке звинувачення:
«Якщо не можна дорікнути репертуару капели у націоналістичному підборі, … то можна було досягнути мети іншим шляхом, викликаючи в аудиторії націоналістичні настрої через шовіністичне виконання, що було просякнуте таким настроєм».
У карельському урочищі Сандармох загинули Лесь Курбас і Микола Куліш.
Ось що записано у справі митця світового масштабу, віднайденій в архіві НКВС: «Курбас Олександр Степанович (Лесь Курбас), 1887 р. н., народився в м. Самбір (Галичина), українець, із сім’ї актора, колишній член партії соціал-демократів, закінчив історико-філософський факультет Львівського університету, керівник Молодого театру в 1917—1922 рр. (м. Київ), організатор і керівник театру «Березіль» до 5 жовтня 1933 р., народний артист УСРР, проживав: м. Харків, будинок письменників «Слово», кв. 64. З грудня 1933 р. постановник Малого театру і Єврейського театру в Москві, тимчасово проживав: 3-я Тверська-Ямська вулиця, буд. 12, кв. 5.
Заарештований: 26 грудня 1933 р. у справі «Української військової організації». Етапований у м. Харків 28 лютого 1934 р. Судовою трійкою при Колегії ГПУ УСРР 9 квітня 1934 р. засуджений за ст. 54-11 КК УСРР на 5 років ВТТ. Відбував покарання в 4-му відділені «Білбалттабору» і в Соловках (табпункт «Кремль», ставив вистави в табірному театрі, переведений у табпункт «Анзер»). Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари. Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох)».
У одній з 236 розстрільних ям, знайдених у 1997 році карельським дослідником історії політичного терору в срср, членом правозахисного товариства «Меморіал» Юрієм Дмитрієвим та кількома іншими пошуковцями, лежать Лесь Курбас і Микола Куліш.. Невідомо, і у якій частині лісу засипані піском іще 285 українців, страчених тут малограмотним капітаном нквс матвєєвим на честь 20-річчя жовтневої революції.
Одним із символів нелюдського комуністичного режиму і сталінізму став Дем’янів Лаз на Прикарпатті. Тут влітку 1941 року окупаційні радянські війська при відступі знищували сотні людей лише за те, що вони українці: в урочищі у ямах знайдено останки 524 осіб — 359 чоловіків і 159 жінок.
Нині у музеї «Дем’янів Лаз» зберігаються речі жертв, знайдені під час відкриття масового поховання, їхні фотографії. Значна частина експонатів — це кістки та черепи, на яких сліди катувань — кістки пробиті багнетами, у голови забиті цвяхи. У черепі 20-річної Марічки Косів, заарештованої у селі Старі Кути за те, що водила Маланку, три кульові отвори — стріляли у потилицю.
Нагадаємо, під час обговорення ідеї побудови у Биківні Національного військового меморіального кладовища, де будуть ховати полеглих у російсько-українській війні захисників, керівник Інституту національної пам’яті Антон Дробович розповів, що робити там нове кладовище проблематично, бо ця територія ще не досліджена з часів Другої світової війни.