Стресовий розлад під час війни може бути в кожного – хто в зоні ризику

«Постравматичний стресовий розлад (ПТСР) буває тільки у військових» — це одна з найпоширеніших помилок, яку ми чуємо сьогодні. Насправді ПТСР може виникнути  як у школяра, який зазнав булінгу, так і у людини, що пережила аварію, природне лихо чи втрату близьких.

В умовах війни ризик зустрітися із цим розладом зростає не лише у військових, а й у мільйонів цивільних.

Що відбувається, коли людська психіка не справляється з травматичним досвідом? Як розпізнати симптоми ПТСР у себе та близьких? І головне — як із цим ефективно боротися? Про це розповідає Владислав Матреницький, лікар-психотерапевт, кандидат медичних наук. засновник і директор центру «Експіо». Він роз’яснює про малопомітні ознаки, ефективні методи подолання та чому не варто відкладати звернення по допомогу.

Що таке ПТСР?

Він виникає тоді, коли людина переживає стрес, який перевершує можливості психіки обробити важку інформацію:

ПТСР — це постравматичний стресовий розлад, який виникає після переживання надзвичайно сильного травматичного досвіду. Такий досвід перевищує здатність психіки людини його обробити й прийняти

Читайте також: Відновлення мозку після вибуху та контузії – основні кроки

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 70% людей у світі переживають принаймні одну потенційно травматичну подію упродовж життя. Проте лише приблизно 5,6% з них розвивають ПТСР. Загалом приблизно 3,9% населення світу мали ПТСР на певному етапі свого життя.

Цікаво, що схильність до розвитку ПТСР залежить не лише від сили стресу, а й від багатьох інших чинників, особливо від попереднього досвіду людини.

Часто запитують, чому одні й ті ж травматичні обставини, коли люди перебувають в однакових умовах — в окопах чи під окупацією — в одних викликають ПТСР, а в інших ні. Річ у тім, що ПТСР не виникає у вакуумі. Його розвиток значною мірою залежить від попереднього психологічного стану людини та її досвіду до моменту травми

Читайте також: Почитайте у вихідні: кращі книги про травму і ПТСР на думку психолога

Особливо вразливими є люди, які мали складне дитинство. Травматичні події в дитинстві — насильство в сім’ї, зневага, булінг у школі — роблять нервову систему більш чутливою до стресу в дорослому віці. Натомість міцна психіка та відсутність попередніх травматичних переживань стають захисним чинником.

Людина з відносно стабільним дитинством і меншою кількістю стресових подій у минулому зазвичай має кращу психологічну стійкість. Така людина, зіткнувшись із травматичною ситуацією, скоріше відреагує гострою стресовою реакцією, яка згодом минає, а не розвине повноцінний ПТСР

Читайте також: Квітка і полон. Хроніки роботи психолога зі звільненими від росіян

Як ПТСР проявляється в цивільних і як його розпізнати

Серед цивільного населення, яке зазнало впливу збройних конфліктів, рівень ПТСР може бути надзвичайно високим. Дослідження українських цивільних під час російського вторгнення виявило значне підвищення рівня симптомів ПТСР у порівнянні з періодом до повномасштабної війни.

Якщо говоримо про ПТСР, то перше, що виникає — це велика напруга в тілі, постійна настороженість, очікування якихось подальших проблем, поганий сон. Ще один класичний симптом флешбек. Коли раптом людина себе відчуває в тій ситуації, яка викликала цей стрес

Важливо розуміти, що ПТСР виникає не лише через військові дії. Цей розлад може з’явитися у цивільних внаслідок різноманітних травматичних подій, як пов’язаних із війною, так і зовсім інших за своєю природою:

Не пов’язані з війною причини:

  • Сексуальне насильство: зґвалтування й інші форми сексуального насильства є одними з найсильніших тригерів ПТСР.
  • Кримінальні злочини: грабіж, напад, викрадення або перебування заручником.
  • Серйозні аварії та катастрофи: автомобільні аварії, пожежі, стихійні лиха (повені, землетруси).
  • Раптова втрата близької людини: особливо якщо смерть була насильницькою або несподіваною.
  • Тяжкі медичні випадки: складні операції, перебування в реанімації, діагностування серйозних захворювань.

Пов’язані з війною причини:

  • Перебування під обстрілами або в зоні бойових дій: навіть короткочасне перебування під загрозою життю.
  • Втрата домівки: переселенці часто відчувають симптоми ПТСР через вимушене переміщення.
  • Постійна невизначеність: життя в постійному очікуванні небезпеки.
  • Інформаційне перевантаження: постійне споживання травматичних новин також може спричиняти симптоми ПТСР.

ПТСР може розвинутися в ситуаціях, де людина відчуває сильну загрозу для життя і водночас має обмежені можливості щось змінити або контролювати. Коли такий досвід ще й супроводжується фізичними травмами, ймовірність розвитку ПТСР значно зростає

Розпізнати ПТСР може бути складно, оскільки деякі симптоми схожі на звичайну реакцію на стрес. Однак якщо перераховані нижче ознаки тривають понад місяць після травматичної події, це може свідчити про розвиток розладу:

Фізичні симптоми:

  • Постійне напруження та підвищена пильність (наприклад, здригання від гучних звуків, неможливість розслабитися навіть у безпечному місці).
  • Погіршення сну, кошмари (часто з повторенням травматичної події).
  • Підвищена втомлюваність і вичерпаність.
  • Тілесне перенапруження або, навпаки, «замирання» (людина ніби «заклякає»).
  • Сильні фізичні реакції на тригери (прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння).

Емоційні та поведінкові симптоми:

  • Роздратованість та агресивність (зокрема, сімейні сварки через дрібниці, які раніше не викликали реакції).
  • Постійне очікування небезпеки (перевірка вікон, дверей, планування шляхів порятунку).
  • Відчуття «залипання» в травматичних спогадах (нав’язливі думки про подію).
  • Флешбеки — раптові яскраві спогади про травматичну подію (наприклад, почувши вибух петарди, людина може відчути, ніби знов перебуває під обстрілом).
  • Уникнення місць або ситуацій, що нагадують про травму (відмова виходити на вулицю, їхати в метро, відвідувати певні райони міста).

Особливо тривожним знаком є погіршення стосунків із близькими:

Ми часто кажемо, що ПТСР коморбідний, тобто одночасний із депресією. Тоді додаються ще депресивні симптоми. Так втрачається і працездатність, бажання до чогось. Ці люди замикаються в собі, вони нічого не хочуть