Про це розповіли на Facebook-сторінці музею.
Скарб складається з предметів археологічної культури Ґава-Голігради (кінець 3 – початок 1 тис. до н.е.), пам’ятки якої поширені від Подунав’я до Східних Карпат.
Це уламки бронзових знарядь – серпів та сокир, шмати плавленої міді та брили свинцю.
Археологи музею вважають, що ці предмети були виробничою сировиною та належали древньому майстру-ливарнику. За попередньою інформацією слідства, скарб походить із Західної України. Окрім цього, під час обшуку було вилучено бронзовий скіфський казан.
Генеральний директор НМІУ, д.і.н. Федір Андрощук підкреслив виняткову наукову цінність переданих предметів.
Ми розраховуємо за допомогою експертних аналітичних досліджень отримати інформацію про хімічний склад кожного з переданих нам предметів. Порівнявши це з типами предметів зі скарбу та з інформацією про вже відомі аналогічні скарби, а їх відомо вже понад 20, ми зможемо достатньо впевнено окреслити територію, на якій працював древній майстер, та поглибити наші знання про технологічні прийоми та рівень майстерності давнього населення України“, – зазначив він.
Читайте також: Унікальна виставка дитячих костюмів з 1820 по 1920 роки триває у Музеї Києва: дізнайтеся, чому хлопчики носили спідниці
Нагадаємо, раніше Музей історії отримав унікальну історичну пам’ятку часів Київської Русі – вирізьблену кам’яну плиту Х-ХІІІ ст. із зображенням “Святого воїна”. Пам’яток такого рівня не знаходили в Україні впродовж останнього століття.