Як відомо, Альошин народився у Києві в родині відомого будівельного підрядчика Федота Альошина і прожив тут усе життя, зреалізувавши свої найкращі проєкти.
“Київ повинен бути білостінним і з золотом. Трішечки золота в мереживах, добре вироблених історією мереживах, покладених на прості гладенькі стіни. На цьому тлі київські темнолисті тополі будуть чудові.”, – так бачив Павло Альошин.
Початкову освіту він отримав у Свято-Володимирському парафіяльному училищі, Київському реальному училищі, яке закінчив на відмінно з багатьох предметів, зокрема з креслення та малювання. Після закінчення училища деякий час брав уроки малювання у художника І.Селезньова і навчався в рисувальній школі Миколи Мурашка.
Прагнучи отримати спеціальність інженера-будівельника, у 17 років він вступив до Петербурзького Інституту цивільних інженерів. Ще 20-річним студентом склав і видав альбом “Архітектурні ордери”. Багато років цей альбом був одним з основних посібників у справі вивчення архітектури, був дуже популярним.
Студент Павло Альошин став у Києві переможцем конкурсу проєктів зразкового чотирикласного училища імені мецената Н.Терещенка (нинішня будівля університету театру, кіно і телебачення ім.І.Карпенка-Карого на Ярославовому валу). Однак, Київська міська управа віддала перевагу варіанту досвідченішого архітектора П.Голандського, який посів друге місце.
У 1918-1920 рр. Павло Альошин був головним архітектором Києва, в 1922-1924 рр. – губернським архітектором.
За його активної участі в Києві було засновано архітектурний і художній інститути. Альошин приділяв значну увагу підготовці майбутніх архітекторів. Серед його учнів – відомі В. Заболотний, Й. Каракіс, П. Юрченко, Г. Волошинов.
У 1946 р. Павлу Альошину за творчі досягнення в архітектурно-будівельній діяльності присудили вчений ступінь доктора архітектури без захисту дисертації.
Завдяки таланту Павла Альошина в Києві з’явилися Педагогічний музей (нині Будинок чителя), будівлі першої жіночої Ольгинської гімназії на розі вулиць Б.Хмельницького і Володимирської (нині належать НАН України), особняк Ковалевського на розі вулиць П.Орлика і Шовковичної, школа № 71 на Шулявці (спільний проєкт з Г.Волошиновим і Й.Каракісом).
Також у Києві за кресленнями Павла Альошина споруджені будинки на вулицях О.Гончара, 74, академіка Богомольця, 5, Будинок лікаря на розі вулиць Велика Житомирська і Стрілецька, на Лютеранській, 28 та інші.
У цьому будинку архітектор прожив майже 30 років.
Працював Павло Альошин не лише в Києві, а й в інших містах. зокрема в Полтаві. Він прагнув проєктувати і споруджувати будівлі на рівні тодішніх найновіших досягнень вітчизняного і зарубіжного досвіду.
Понад пів століття Павло Альошин віддав улюбленій справі – архітектурі й будівництву. Він успішно виконав багато конкурсних проєктів, за якими споруджено десятки будівель як в Україні, так і за її межами.