Збройні Сили України зустріли повномасштабне вторгнення росії з величезним дефіцитом всього — від людей до зброї.
Про це написав посол України у Великій Британії, ексголовком ЗСУ Валерій Залужний.
Залужний зазначає, що до вторгнення, у 2021 році, українській армії виділили грошей навіть менше, ніж в попередньому році.
Гроші
За словами генерала, хоча політики гучно заявляли, що на сектор безпеки та оборони виділили понад 5% ВВП, мова йшла не лише про Збройні Сили, а й про Нацполіцію, СБУ, Нацгвардію, прикордонників.
За його словами, з 260 млрд грн для Міноборони було менше половини. Фінансування розробки та закупівлі зброї і техніки не збільшували, переважна частина грошей традиційно йшла на грошове забезпечення військових.
Через це ЗСУ були у стані стагнації: фінансів на розвиток та підвищення боєготовності не вистачало, була проблема відтоку кадрів і недоукомплектованості військових частин.
Бюджет на 2022 рік приймався парламентом вже в умовах ескалації ситуації та накопичення російських військ біля українських кордонів. Як наслідок — він зріс всього на 10% і досяг 133 млрд грн, зазначає колишній головком.
ЗСУ та “друга армія світу”
Залужний нагадує, що станом на кінець 2021 року:
- чисельність російської армії перевищувала українську в п’ять разів,
- танків та бойових броньованих машин у ворога було в чотири рази більше,
- артилерії — у 3,4 раза, а ударних вертольотів — в 4,5 раза.
Ще сумнішою була ситуація у Військово-морських силах — Україна не мала авіаносців, есмінців, корветів і підводних човнів, говорить генерал.
Станом на серпень 2021 року чисельність Збройних Сил України налічувала 250 000 осіб, з них близько 204 000 — це військовослужбовці. Чисельність російської армії з року в рік збільшувалась і становила на той час вже понад мільйон військовослужбовців.
Бойових бригад у складі ЗСУ на момент призначення Залужного було лише 24. Станом на серпень 2021 року 12 бригад вже виконували бойові завдання на сході та півдні України. Тобто залишалося лише 12 бойових бригад, які перебували на полігонах, в пунктах постійної дислокації і які можна було відправити на бій з ворогом під час повномасштабної агресії.
росіяни готувалися до війни
Загалом до початку вторгнення наступальне угруповання росіян оцінювалося у щонайменше 102 батальйонні тактичні групи — це до 135 000 військовослужбовців, 48 ОТРК, під 2000 танків, 5319 бронемашин, 2000 артилерійських систем, під 700 одиниць РСЗВ.
росія мала абсолютну перевагу у кількості засобів повітряного нападу та засобів ППО, перед війною вона оновила бойовий склад авіації та переозброїла її на сучаснішу техніку, ідеться у дописі Залужного.
За оцінками розвідки, всього для вторгнення противник міг залучити до 342 літаків оперативно-тактичної авіації та до 187 вертольотів.
До того ж росіяни створили корабельні угрупування для проведення операцій у Чорному та Азовському морях.
“На кінець 2021 року Україна значно поступалася противнику в чисельності озброєння та військової техніки, боєприпасах, особовому складі. Сучасного озброєння теж не було. Це спонукало росіян до застосування стратегії швидкого розгрому. Коли ж розрахунок провалився, росіяни змінили стратегію на виснаження”, – розповів Валерій Залужний.
Залужний пояснює, що противник веденням військових дій сьогодні намагається створити соціальну напругу, завдати втрат у живій силі та непомірних витрат фінансового ресурсу.
За словами військового генерала, боротьба за символічні географічні і культурні об’єкти, а не за ділянки місцевості, є найвигіднішою у такому разі. Перетворення таких об’єктів у фортецю лише підтверджує і підтримує ворожу стратегію. У рамках такої стратегії всі операції характеризуються тим, що мають обмежену мету. Війна не є вирішальним ударом, а є боротьбою за позиції на військовому, політичному й економічному фронтах, з яких, зрештою, можна було б завдати цього удару.
“У стратегії виснаження є свій вирішальний удар. І якщо для противника — це доведення країни до розпаду через військові дії, політичну й економічну ситуацію, що ж тоді є рішучим ударом у цій ситуації?
Якщо згадати історію, то відповідь очевидна. Це громадянська війна”, — підсумовує Залужний.