“Він тримав небо над моєю головою. В абсолютно прямому сенсі. А тепер його тримаю я… за ремінь. У нього атаксія (порушена рівновага), йому важко дивитися навколо і розмовляти. Наш перший похід в АТБ. Він купив собі кефір. Касирка нервує, що він повільний, що він тихо і незрозуміло говорить. «Що, що…?» «Єщо раз…??»”, – розповідає терапевт Дарина Крапива.
Діагноз цієї людини – атаксія (розлад координації довільних рухів, що може проявлятися порушеннями ходи, рухів рук і очей, змінами мовлення).
“Люди з атаксією можуть здатися… ніби вони під дією алкоголю, тому що їх водить у всі сторони. Він не втримав гроші і вони впали на підлогу. Я стаю як вкопана і даю йому можливість самому підняти. Це таке тренування. За мною черга, яка йорзає і гучно дихає, бо всім треба бігти… А тут розгублений повільний та хиткий чоловік не може швидко зробити просту річ: купити кефір”, – розповідає терапевт.
Досвід військового допомагає зрозуміти інших людей, які потрапляють у подібні ситуації, та мусять робити відважні кроки, аби одужати та жити повноцінним життям.
“Спробуйте купити кефір в 3 години ночі після того, як вам вдарили по голові….йому якось так почувається”, – розповідає Дарина.
Лікар розповідає, що після того, як чоловік купував кефір на касі, вони разом йшли у кав’ярню – аби там разом робити нові вольові кроки назустріч соціалізованому життю попри хворобу, якої слід позбутися.
“Ми зайшли також в кав’ярню, де його дівчина обслужила з терпінням. Ми сиділи на лавці, пили каву і він сказав, що давно я просто не сидів просто так на лавці. Ми сиділи і пили каву. Я змушувала його дивитися на машини, які проїздили повз, і для нього це складне завдання, яке викликає нудоту”, – ділиться військовий терапевт.
Нагадаємо, у столичних медзакладах впроваджують пілотний проєкт із соціальної реабілітації захисників у період лікування. У перервах між медичними процедурами із військовими працюють реабілітологи. Кажуть, що так лікування вдвічі ефективніше.