Як страшний сон. Згадуємо, яким був 2020 рік
2020 рік був дуже дивним. Ми встигли пожити кілька неповних місяців звичного життя, поки все не перевернулося з ніг на голову.
Зима
Слово "пандемія", яке раніше могло асоціюватися в нас з науковою фантастикою або комп'ютерними іграми, стало щоденною реальністю. Новини про вірус невідомої етіології, виявлений у Китаї, вперше з'явилися 31 грудня. І ми всі знаємо, що як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш.

Поступово країни почали закривати кордони, а шокуючі цифри смертності від коронавірусу в Італії та Америці хвилювали уяву цілого світу й киян зокрема.
Весна
15 березня тодішній міністр охорони здоров'я Ілля Ємець заявив, що через коронавірус треба повністю закрити всі торгові точки, окрім продуктових і аптек.

16 березня
в Києві виявили перші два випадки COVID-19.

Вже 17 березня столицю повністю закрили.
На Київщині в місті Кагарлик поліцейські ґвалтували та катували жінку.
Наприкінці травня місто, яке ще не оговталося від вимушеного несподіваного безробіття та повної зупинки життєдіяльності, було шоковане страшною новиною.
На неї наділи протигаз, стріляли над головою, били та ґвалтували. Поліцейські запросили її як свідка для допиту, а натомість з неї знущалися цілу ніч, і їй вдалося втекти лише під ранок.

Прогриміла в травні й інша справа, політична. На виставку картин з приватної колекції сім'ї Порошенків увірвалось ДБР, вилучило документи та митні декларації на картини. Пізніше проти п'ятого президента відкрили кримінальне провадження, звинувачуючи його у контрабанді.
Літо - початок
На початку червня столицею розійшлася хвиля протестів проти міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Громадськість обурювало кілька речей:

1. Поліцейські почували себе цілком безкарними, якщо робили такі звірства, як в Кагарлику, та таке свавілля, як штурм музею Гончара з картинами Порошенка.

2. Зневірені в українському правосудді люди були майже впевнені в тому, що за кагарлицькі злочини ніхто не понесе належної відповідальності.

3. Аваков постійно безцеремонно просив збільшити фінансування для силових структур, зокрема з так званого коронавірусного фонду.
Фото: Радіо Свобода
Літо - середина
Петро Порошенко та його команда дотепно відповіли на ДБРівське свавілля.

До будівлі Державного бюро розслідувань п'ятий президент прийшов на допит разом зі своїми соратниками та карикатурами Зеленського.
На Позняках вибухнула багатоповерхівка.
Наприкінці червня столиця сколихнулася від ще одного жаху. Троє людей загинули, п'ятеро отримали травми, 23 людей евакуювали. Внаслідок вибуху зруйновно 40 квартир, де було зареєстровано 125 мешканців.
Літо - завершення
Теми поліцейського свавілля, чесних виборів, сюрреалістичних реальностей та протестів злились воєдино у коктейль білоруського невдоволення режимом Олександра Лукашенка.

Вибори у Білорусі відбулися 9 серпня. За офіційними результатами, в перегонах отримав перемогу Олександр Лукашенко, набравши 79,7% голосів.

Переважна більшість білорусів вважали такі результати сфальсифікованими та вийшли на вулиці. Почалась історія кривавих протестів, які тривають і до сьогодні.
Україна загалом та Київ зокрема, які кількома революціями здобували собі право на чесні вибори, відреагували численними акціями підтримки та солідарності. Столичний серпень запам'ятався маршами на підтримку білоруської боротьби.

Осінь
Цього року величезну кількість речей ми робили вперше. Карантинні обмеження, навіть попри те, що вони вже не були такими суворими, як на початку весни, диктували свої формати.

Вперше в умовах пандемії київські діти пішли в школу. Школи то відкривали, то закривали знову.
Знаковою для осені–2020 стала й гонитва кандидатів за крісло мера Києва. Вибори відбулися 15 листопада.

Верещук літала на парасольці, Дубінський пропонував розстріли, а переміг все одно Кличко.

Кандидати витратили рекордні суми на рекламу в соцмережах, і часто ця реклама була відверто дивакуватою.

Як і опитування Зеленського з купою багів під час місцевих виборів.

Все-таки 2020-й був не цілком драматичним, а навіть трохи кумедним, особливо коли блогер "хакнув" опитувальник Зеленського та проголосував 7 разів.

Зима
Якщо літо з усіма протестами проти Авакова, поліції та карантину могло здатись киянам буремним, то вони просто не уявляли, яким буде грудень.

ФОПи та ялинка.

Власники малого бізнесу, що створили рух #saveФОП, протестували ще з осені, але найактивніше мітинги розгорнулися в грудні.

15 грудня відбулися сутички, були потерпілі з обох сторін.
В усьому цьому карантинному місиві не допомогла навіть ялинка, яка мала б створити новорічний настрій. Громадськість виступила проти капелюха, який наділи на головну ялинку, та попросила прикрасити дерево Віфлеємською зіркою.

Втім, не допомогла навіть вона – під час засвічення ялинки спалахнули гірлянди та загорілись декорації.

Перемоги
Приводи для гордості, перемоги та радості були розкидані протягом року як невеличкі ложечки меду в цій бочці дьогтю.
Фільм української режисерки Аліни Горлової "Цей дощ ніколи не закінчиться" здобув нагороду фестивалю Festival dei Popoli у Флоренції як найкращий документальний фільм.

Отримав відзнаку й ще один український фільм. "Земля блакитна, ніби апельсин" – повнометражний дебют режисерки Ірини Цілик – увійшов до програми найбільшого міжнародного фестивалю документального кіно в світі IDFA (International Documentary Filmfestival Amsterdam).

Відзначилась цього року і ще одна українка – випускниця Національного авіаційного університету Анастасія Волкова – вона заснувала стартап "Flurosat", що надає технологічні послуги аграрному бізнесу. Підприємиця увійшла до списку найбільш впливових жінок року за версією ВВС.

Не мистецтвом єдиним. На міжнародному конкурсі інноваційних винаходів у Канаді учениця Політехнічного ліцею НТУУ "КПІ" Єлизавета Лазарова здобула золото. Темою її роботи було "Підвищення ефективності енергетичної геоустановки з концентратором сонячної енергії".
Перемагали й чоловіки також :) Український графічний дизайнер Микола Коваленко переміг на міжнародному конкурсі плакатів і США. Його роботу було обрано з понад 3500, що їх було подано в цьому році.

І от знову.
Так само, як 2019-й ми провели новиною про новий невідомий вірус, 2020-й ми проводимо, споглядаючи палаюче дерево в центрі столиці.

Чи означає це, що 2021-й буде таким же поганим, а то й ще гіршим?

Навряд чи варто робити якісь прогнози та загадувати наперед у такий дивний та непевний час.

Треба просто пожити і подивитися, що буде.