Як ідеться, 6 січня виповнилося б 86 років Валерію Лобановському – легендарному тренеру київського “Динамо”, кращому (в 1975 р.) тренеру світу (1939-2002).
Народився Валерій Лобановський у Києві. Його тато походив з роду Лобко-Лобановських, відомого з 18 ст., а мама була рідною сестрою письменника Олександра Бойченка. Вчився в школі на проспекті, який нині названо його іменем. У 13 років Валерія Лобановського віддали до футбольної секції дитячої спортивної школи. Середню школу він закінчив зі срібною медаллю. Єдину четвірку в атестаті отримав з російської мови.
Навчався в Київському політехнічному інституті, а закінчив Одеський політехнічний. Був хорошим шахістом, грав у складі факультетської команди на першість КПІ. Вищої спортивної освіти Валерій Лобановський не мав.
У 1957 р. 18-річного Лобановського запросили до дублю “Динамо” (Київ). У 1960 р. став футболістом основного складу, де провів шість років до переходу в одеський “Чорноморець”. Потім грав у донецькому “Шахтарі”. В цілому він зіграв 258 матчів в рамках чемпіонатів срср. За цей час забив 71 гол.
Професійні виступи Валерій Лобановський швидко закінчив і в 29 років перейшов на тренерську роботу, очоливши “Дніпро”, а в 1973 р. його запросили до київського “Динамо”. За роки тренерства Лобановського київське “Динамо” вісім разів ставало чемпіоном срср та шість разів – володарем Кубка. У 1975 р. київське “Динамо” здобуло Кубок кубків і Суперкубок УЕФА. Такого послужного списку більше не мав жоден із тренерів команд радянського союзу. У різні роки Валерій Лобановський очолював і збірну срср, тренував збірну Об’єднаних Арабських Еміратів і Кувейту.
“Тренер повинен вчитися все життя. Якщо зачерствів, перестав вчитися – значить, перестав бути тренером.”, – говорив Валерій Лобановський.
А ще вважав: “Тренер не може подобатися всій команді. Це аксіома. І абсурдними є твердження типу: “всі гравці люблять свого наставника і вважають його своїм найпершим другом”. Незадоволені завжди є. Одні тим, що не поставили в стартовий склад. Інші – невирішеною житловою проблемою. Треті – тим, що сусід по кімнаті на базі постійно мовчить і занадто багато читає… Все це зрозуміло, життя є життя. Але в одному ми строго намагаємося досягнути єдності в поглядах – стосовно тренувань і ведення гри.”
Перший раз серйозні проблеми з серцем виникли у тренера у 1988 році — відтоді під час усіх поїздок Лобановського намагалась супроводжувати дружина Аделаїда. 7 травня 2002 р. в Запоріжжі під час матчу “Динамо” з “Металургом” у Валерія Лобаноського стався інсульт, лікарі тиждень боролися за його життя. 13 травня його серце зупинилося.
Валерій Лобановський помер в «день народження» київського «Динамо» — рівно 75 років із дня заснування. Фінал європейської Ліги чемпіонів між німецьким Баєр 04 та іспанським Реал Мадрид, який відбувся через 2 дні, розпочали з хвилини мовчання віддаючи шану українському тренеру.
Лобановський виховав плеяду видатних українських футболістів. Понад сорок вихованців продовжили його справу на тренерській роботі. 15 травня 2002 року Лобановському посмертно надали звання Героя України, найвища нагорода країни.
Пам’ятник тренеру розташований біля входу на стадіон «Динамо». Він був відкритий у травні 2003 року на честь відкриття футбольного турніру ім. Валерія Лобановського. Стадіон також носить ім’я відомого тренера: у 2002 року, після смерті видатного тренера, київський стадіон «Динамо» названо його іменем.
Крім цього у Києві у 2015 році з’явився проспект Валерія Лобановського — проспект у Солом’янському та Голосіївському районах міста Києва. Нова назва зумовлена розташуванням на проспекті Ліцею №319 де навчався Валерій Лобановський.