Як зазначається, 12 серпня день пам’яті Євгена Патона (1870-1953) – вченого зі світовим ім’ям, видатного фахівця в галузі зварювання і мостобудування, академіка, засновника вітчизняної школи зварювання металів, фундатора Інституту електрозварювання АН України, автора майже 200 наукових праць, педагога, батька академіка Бориса Патона.
Народився майбутній вчений у Ніцці в багатодітній родині консула російської імперії у Франції. Потім родина жила в Польщі, де Євген закінчив Вроцлавську гімназію, пізніше – в Німеччині, де навчався в Дрезденському технічному університеті. Рід Патонів був пов’язаний з державною службою і армією, обходити яку вважалося неймовірним, тому в 1891 р. Євген вирушив до Києва відбути військову повинність після якої повернувся до Німеччини.
Після повернення родини до російської імперії, йому довелося ще два роки вчитися у Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення – через те, що німецький диплом не визнали.
Майже в 60-річному віці він зацікавився електрозварюванням і почав займатися справою, яка принесла йому світову славу.
Одним з найбільш відомих творінь майже 80-річного вченого був київський суцільнозварний міст через Дніпро, названий його ім’ям. Американським зварювальним товариством міст було визнано найвидатнішою інженерною спорудою ХХ ст. Понад 60 років міст експлуатується без капітального ремонту. Загальна його довжина – 1492 метри, вага – десять тисяч тонн. Менше трьох місяців не дожив Євген Патон до відкриття свого творіння.
“Мені подобаються точні науки не самі собою, а можливістю їх застосування на практиці. Абстрактні числа і формули – не для мене. Інша річ – побачити ці формули і ряди цифр втіленими в будівельних конструкціях. А мости – один із найцікавіших видів таких конструкцій.”, – говорив Євген Патон.
У 1904 р. Євген Патон створив у Київському Політехнічному інституті кафедру конструювання мостів, якою завідував понад 30 років.
У 1929 р. він організував у Академії наук України кафедру інженерних споруд, яка стала базою для створення в 1934 р. Інституту електрозварювання. Майже двадцять років – до кінця життя – він очолював Інститут.
Учений створив методи розрахунку раціональних конструктивних схем металічних прогонних споруд мостів, досліджував умови їх роботи, запропоновував способи відновлення зруйнованих мостів. Здійснив дослідження в галузі розрахунку і міцності зварних конструкцій, механізації зварювальних процесів, наукових основ електричного зварювання плавленням.
У роки Другої світової війни під його керівництвом були впроваджені в оборонну промисловість технологія й устаткування для зварювання спецсталей.
Корпуси танків Т-34 зварювалися патонівським швом. У 1944 р. він повернувся до Києва з евакуації в нижньому тагілі. Зайнявся другим народженням з попелу рідного інституту, який був знищений і сплюндрований.
У повоєнні роки Євген Патон очолив роботи зі створення наукових основ автоматичних і напівавтоматичних потокових складально-зварювальних ліній. Керував проектуванням зварних мостів.
Близько 100 мостів залишив нащадкам Євген Патон. Кияни дуже люблять його пішохідний Парковий міст, відкритий у 1910 р. Його ще називають мостом Закоханих. Він легкий і вишуканий. З нього відкривається чудовий краєвид.
Справу Євгена Патона продовжив син Борис.