27 лютого 1965 року назавжди увійшло в історію світової авіації. Цього дня в небо вперше піднявся важкий транспортний літак Ан-22 «Антей», нагадади у ANTONOV Company.
Олег Антонов зазначав: «Створенням цього літака було подолано психологічний бар’єр, пов’язаний з побоюванням дуже «товстого» фюзеляжу… Виникло нове покоління великих літаків, які отримали назву «широкофюзеляжних».
Характеристики «Антея» по-справжньому вражали. Максимальна злітна вага – 225 тонн, діаметр фюзеляжу – 6 метрів, вантажність – до 80 тонн. Крім цього, велетень міг базуватися на непідготованих, ґрунтових злітно-посадкових смугах.
У літаку було втілено численні новітні технології та конструкторські рішення, що були по-справжньому революційними для свого часу. І при цьому його розробку здійснювали досить швидкими темпами. Будували літак у широкій кооперації з багатьма заводами авіаційної промисловості. «Створення нового літака – справа рук і розуму багатьох і багатьох людей. Якби всі, хто брав участь у створенні «Антея», поставили на ньому свої автографи, то і на цьому велетні для всіх не вистачило б місця», – казав Олег Антонов.
Командир екіпажу Юрій Курлін згадував: «На першому екземплярі Ан-22 стояли штатні чотири двигуни НК-12МВ зі своїми гвинтами, взятими з літака Ту-95, який при масі 150 тонн вимагав довжини розбігу в 1800 метрів. А розрахункова довжина розбігу Ан-22 становила 900 метрів. Це не вкладалося в голові, оскільки тяга двигунів, маса літака і площа крила цих двох літаків збігалися. Довжина ЗПС «Святошин» становила 1800 метрів, а ще пів сотні метрів віднімав фюзеляж «Антея». Аби позбутися цих сумнівів, я запропонував робити «розбіжки» до швидкості, що дозволяла б зупинитися до кінця ЗПС. Максимальна швидкість, якої вдалося досягти при цих пробіжках, становила 170 км/год. До «Антея» перший зліт літака робили як подію. Головне було – злетіти та сісти. Такими були перші польоти Ан-8, Ан-10, Ан-12, Ан-24. Перед першим польотом я подумав: «Що можна дізнатися про новий літак за 10 хвилин?» І склав програму знайомства з ним на 1 годину 20 хвилин польоту. Переконувати начальство не довелося. Хочеш – літай! У результаті такого вивчення характеру «Антея» дещо прояснилося, і на посадку ми заходили, маючи з ним хороший духовний контакт».
Цей контакт між льотчиком і літаком встановився на багато-багато років…
Виконавши лише шість випробувальних польотів, 15 червня 1965 року Ан-22 «Антей» перелетів до Ле Бурже, спричинивши справжню світову сенсацію на ХХVI Міжнародному паризькому авіасалоні. Наступного дня французька газета «Humanite» писала: «Корабель очікували побачити потворним, безформним, пузатим, а побачили його в кінці смуги елегантним і «породним», що дуже м’яко торкнувся землі без найменшого трясіння…»
Протягом експлуатації Ан-22 здійснив численні унікальні перевезення та дозволив виконати багато завдань цивільної авіації та військових операцій. Нові транспортні можливості «Антея» розкрилися при перевезенні з Ташкента до Києва центроплану і консолей крила Ан-124.
Загалом було збудовано 66 «Антеїв». Два з них успішно працювали в парку авіакомпанії «АНТОНОВ». Своєю льотною біографією Ан-22 підтвердив правильність закладених в нього концептуальних рішень. Літак освоїв аеродроми 89 країн на п’яти континентах. Встановив 41 світовий рекорд.
Перший політ «Антея» здійснив екіпаж у складі: командир Юрій Курлін, другий пілот Володимир Терський, штурман Петро Кошкін, бортінженер Володимир Воротніков, бортелектрик Михайло Раченко, бортрадист Микола Дробишев, провідний інженер з випробувань Віктор Шаталов, інженер-експериментатор Олександр Ескін.