Про це розповів директор державної установи “Науково-практичний медичний центр кардіології та кардіохірургії МОЗ України”, кардіохірург, професор Ілля Ємець першим на пострадянському просторі почав успішно оперувати немовлят зі складними вадами серця.
За його словами, колись він був атеїстом.
“Бачите, он у мене книжка лежить «Дух, душа і тіло». Її автор – архієпископ Лука, канонізований церквою. А в миру він був професор Войно-Ясенецький. Унікальна людина, 9 років провів на каторгах за релігію. У 1915 році випустив монографію «Регіональна анестезія», за яку отримав найпрестижнішу премію Європи. До нього тільки ефірний наркоз застосовували, а він розробив метод блокування больових відчуттів у певній частині організму зі збереженням свідомості. У нервовий пучок робили ін’єкцію і можна робити все, що хочеш – людина не відчуває болю. А його книга «Гнійна хірургія» досі залишається підручником у Сорбонні! Але він святий сто відсотків: помер у 1961-му році і його тіло лежить у масивній срібній ракі. Коли я був міністром охорони здоров’я, мені її відкрили – а він там нібито вчора ще живий був, геть не тліє. Я ще й пожартував, кажу: може ви його муміфікували, як Пирогова. Не буду переказували, що мені відповіла на це монахиня”, – розповів кардіолог.
Ємець вважає, що наука і релігія, поряд. Всі відкриття були зроблені тільки з дозволу Всевишнього, а в радянські часи нав’язували атеїзм і брехали, що там нічого немає. Проте, всі наукові відкриття були зроблені людьми, які глибоко вірили: Дарвін, Ньютон, Паскаль.
“Смерть привела мене до віри… Я пройшов через страшний період у житті, коли виходиш з операційної і кажеш: я зробив, все що міг, але ваша дитина померла. В той час становлення кардіохірургії новонароджених було дуже важким і з високим ризиком смертності. Я зараз навіть відчуваю ту, що «з косою» – заходжу в реанімацію, мені кажуть, що у пацієнта і аналізи нормальні, і все ніби добре, а я вже розумію, що ні, от, щось не те”, – говорить Ілля Ємець.
Кардіолог зізнався, що не може нікуди тікати, не може кинути пацієнта. Під час кожної операції у Центрі задіяно 7-9 людей, і ніхто жодного разу ще не побіг в укриття. Його асистент, коли 8 липня падала стеля і сипалося скло, накрив собою дитину. Звісно, після того медичний персонал знаходився в стані шоку.
Наш операційний колектив можна трішечки порівняти з симфонічним оркестром, де кожен абсолютно без фальші повинен виконати свою роботу, говорить Ємець. Тоді це не какофонія буде, а симфонія – прекрасний твір, складна операція на серці, особливо, у випадках кардіохірургії новонароджених. І після таких потрясінь зібрати до купи цих блискучих виконавців не так то просто.
“Росія щодня своїми ракетами намагається спричинити непоправне. Але наша команда серцевої хірургії виховувалася десятиріччями, починаючи з Інституту Амосова, і робить все можливе для того, щоб врятувати кожне серце”, – зазначає Ємець.