За версією видання, лише 15% українців, які нині мешкають у Польщі, є біженцями від війни. Решта – приїхали до великих міст з України, аби краще заробляти. Проте, за версією GW, значну небезпеку становлять “українські агломерації”, з вини яких у великих містах можуть поділитися мешканці та райони, подібно, як в Америці.
Це небезпечна тенденція, вона веде до створення двох паралельних суспільств”, – цитує співрозмовника видання Gazeta Wyborcza газета “Експрес”.
У статті, яка начебто має пояснити, звідки в Польщі беруться антиукраїнські настрої, цитують Олександра Пестрикова із фундації “Український дім”. Останній розповідав про життя своїх співвітчизників у Польщі і появу “Малого Києва” у кожному великому населеному пункті.
Українці ходять до українських лікарів, переглядають їхні соцмережі, роблять покупки в українських магазинах. Принаймні у Варшаві вони можуть вирішувати свої життєві справи без потреби вчити польську, – сказав Пестриков.
Для кожного українця в діаспорі або того, хто має знайомих чи родичів закордоном, така цитата виглядає природньою – що співвітчизники шукають тих, хто є близький до них ментально, розуміє з пів слова та походить з того ж краю. Біженці від війни розповідають, що охоче йдуть за платними послугами до тих, хто походить з України, аби підтримати під час перебування закордоном та банально допомогти вижити на чужині.
Водночас, видання подає таку ситуацію як загрозливу для поляків.
Також загрозою називають можливість українців, які залишаться в Польщі на тривалий час, брати участь у суспільному і політичному життя країни. Очевидно, що як в містах найближчого західного сусіда, так і в інших країнах ЄС українці регулярно виходять на вуличні акції та закликають про припинення війни, повернення полонених, тощо.
Слід розуміти, що позиція видання демонструє погляди частини поляків. Згадаймо лише виборчі кампанії, які відбувалися в останнє десятиліття в сусідній країні – коли голоси ділилися на половину і кандидати вигравали завдяки перевазі в одиницях. Нажаль, під час виборчої кампанії, яка відбувалася в часі великої війни навесні 2024 року, деякі політичні кандидати встановлювали бігборди та сітілайти з обіцянками обмежити підтримку українців.
Варто зазначити, що у 2024 році українці у Польщі активно робили так звану “нострифікацію” дипломів – вчителів, лікарів, журналістів, політологів, юристів, психологів тощо. Як кореспонденту “Великого Києва” розповідала лікар Олександра, яка у 2024 році брала участь у такому погодженні документів, кандидатів на нострифікацію настільки багато, що видають лише третині. Решті пропонують прийти згодом – через рік-два.
Погодження дипломів – це реальна можливість працювати у, наприклад, Варшаві, Кракові чи Катовіцах за спеціальністю, отримувати достойну зарплату та бути повноцінним представником суспільства, не потребуючи дотацій та іншої соціальної допомоги. При чому основна вимога під час “нострифікації” диплому – відмінне знання польської мови та готовність працювати для кожного – поляк це, українець, німець чи інший мешканець великого польського міста.