Що сталося – розбирався “ВК”.
Традиційно переможці премії, названої на честь Тараса Шевченка, стають відомими саме у день народження поета та художника – 9 березня. Цього ж дня на офіційному сайті президента України публікують відповідний указ, де перелічують усіх лауреатів.
Однак, 9 березня цього року, замість публікації на сайті Офісу президента указу про лауреатів премії, була опублікована новина про зустріч Зеленського із діячами культури та мистецтва.
На заході були присутні міністр культури Олександр Ткаченко, голова Шевченківського комітету Юрій Макаров, керівник ОП Андрій Єрмак та діячі культури – новий керівник театру ім. Лесі Українки Кирило Кашліков, актор Олексій Тритенко, співак Коля Сєрга тощо.
Пізніше міністр Ткаченко опублікував пост про цю зустріч. Наприкінці він додав: “Також важливий результат зустрічі – погодження додаткових номінацій Шевченківської премії для творів, створених під час війни”.
10 березня голова Комітету Макаров пояснював, що результати не оприлюднені, адже необхідно доповнити наявні номінації премії додатковим конкурсом “За внесок у перемогу”. А 22 травня, в день перепоховання Кобзаря, разом оголосити раніше визначених лауреатів та нових.
Макаров додав, що звернувся до президента з проханням доповнити наявні номінації додатковим конкурсом і президент на зустрічі погодився.
Під постом Макарова розгорілися запеклі дискусії щодо подібних “нововведень”.
Так, поетеса, волонтерка, парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” Олена Герасим’юк зазначила, що “міняти правила в день оголошення переможця – такого ще не допускали навіть за Януковича”.
Також, історик, нардеп від “ЄС”, ексголова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зауважив, що під час гри правила змінювати не можна.
Такому рішенню обурився й відомий журналіст та історик Вахтанг Кіпіані.
Хвиля обурення подібними “нововведеннями” не стихала багато годин.
11 березня, Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка все-таки оприлюднив заяву, в якій назвав імена лауреатів 2023 року. Втім, переможців назвали лише у частині категорій.
Про своє рішення піти з посади Макаров повідомив вчора. Він пояснив, що “доповнення номінації премії додатковим конкурсом” було особисто його ідеєю, яку не підтримали інші члени Комітету.
“Чимало шанованих представників мистецької спільноти й небайдужих громадян сприйняли цей крок як політичну спекуляцію, намагання влади призначити “своїх” висуванців або применшити вагу вже визначених лавреатів. Мої спроби пояснити своє бачення, відкоментувати реальний хід подій ба навіть виправдовуватися, чого я страшенно не люблю, не було почуто. Активна частина суспільства переконана, що я виконую чиєсь замовлення, “відпрацьовую”, “прогинаюся” і т. ін. Для мене це новий досвід, який я не хотів би пережити знову”, – написав Макаров на своїй сторінці у Facebook.
На думку інших членів Комітету Національної премії Шевченка, такі “нововведення” призведуть “до девальвації найвищої державної нагороди, підірве довіру до неї”.
Також з Комітету вийшла художниця Влада Ралко. Вона склала повноваження 18 лютого 2023 року.
Читайте також: Шевченківська премія: одного з лауреатів звинуватили у зв’язках з РФ
Довідка: Шевченківська премія – найвища творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва в Україні. Премію вручають із 1961 року до дня народження Кобзаря, який відзначають 9 березня.
Вручається в семи номінаціях: література, музичне мистецтво, театральне мистецтво, кіномистецтво, візуальне мистецтво, публіцистика та журналістика, літературознавство та мистецтвознавство.