Про це повідомляє Бабель.
Військові, які чергували з 22-річним Вадимом, стверджують, що суддя був за кермом п’яний, а у його автомобілі знайшли напівпорожню пляшку віскі. Сам Тандир заперечує цю інформацію.
Вадим Бондаренко народився в невеликому місті Тальне, що за 140 кілометрів від Черкас. У юності грав за районну футбольну команду. У 2020 році одружився – йому було 19 років, нареченій Ані – 24. Двох дітей дівчини від першого шлюбу хлопець усиновив, а згодом у подружжя народилась донька.
— Коли зʼявилася Поліна, він не ділив, що це моя, а то твої діти, як іноді буває в родинах, — каже Аня. — Я його називала вдома малий, а він казав: «Аню, ти ж тільки не смій на людях так на мене казати». Різницю у віці ми не відчували.
До повномасштабного вторгнення родина жила в Черкаській області в рідному селі Ані — Майданецькому. Подружжя купило там старенький будинок. Планували добудувати кімнати, зробити ремонт, але встигли небагато — ванну і кухню.
У Національну гвардію Вадим пішов у грудні 2021 року, спочатку служив у Черкасах, у вересні 2022-го його перевели в Київ. На той час Аня з дітьми та своєю мамою, рятуючись від війни, уже виїхали у Фінляндію. Із Вадимом востаннє вона і Поліна бачилися в січні 2023 року — дівчата приїхали до нього в частину. Сімнадцятого травня Аня востаннє говорила з чоловіком телефоном — він обіцяв передзвонити за кілька днів. Усе, що сталось на блокпості в ніч ДТП, вона знає зі слів слідчих і старшого брата Вадима Олександра.
За версією Держбюро розслідувань, 25 травня за кілька хвилин до опівночі Вадим Бондаренко чергував на блокпості на Берестейському проспекті — це вʼїзд у Київ з Житомирської траси. Перед початком комендантської години він розставляв на дорозі загороджувальні пластмасові блоки. Коли закінчив, пішов до інших нацгвардійців, які стояли на узбіччі. У цей момент його збив Lexus ES350, який заїжджав у місто. За кермом був суддя Олексій Тандир. Це сталося о 23:57 — за три хвилини до комендантської години.
Слідство каже, що суддя порушив шість правил дорожнього руху
. Зокрема, не скинув швидкість до 5 кілометрів на годину і не зупинився перед блокпостом. І хоча точна швидкість поки що невідома, бо ДБР має провести досудові експертизи, слідчі кажуть, вона була висока — від удару Вадима відкинуло на 30 метрів. Він головою пробив лобове скло і миттєво помер.
— Один військовий побіг до Вадима і почав шукати пульс, — переповідає слова свідків ДТП 26-річний Олександр Бондаренко. Він приїздив на місце аварії, щоб зʼясувати всі деталі загибелі брата. — Інші побігли до автомобіля судді. Тандир вийшов і перше, що сказав: «Тільки би він був живий». Цієї миті хтось сказав, що у Вадима немає пульсу. Після цього суддя став клеїти дурня — мовляв, за кермом був не він, а водій, який втік. Але всі бачили, що в машині він був один.
Військові, які були поруч із Вадимом під час ДТП, також розповіли Олександру, що суддя їхав швидко, не гальмував і зупинився лише після того, як збив Вадима. Сталося це на смузі, перекритій червоно-білими пластиковими блоками, — вона була закрита для проїзду. Від судді, за словами свідків, тхнуло алкоголем, а в салоні авто лежала напівпорожня пляшка віскі.
Оперативно перевірити, чи був Тандир пʼяний під час ДТП, слідчі не змогли. ДБР заявило, що здавати аналізи він відмовився — їх взяли примусово лише через 18 годин.
Батька Вадима на похорон сина відпустили з позицій в Бахмуті. Дружина з донькою не встигли – приїхали наступного дня після похорону. Із Фінляндії добирались довго – Аня боялась, що дворічна Поліна погано перенесе переліт, тому від літаків відмовилася.
Жінка каже, що про те, що тато загинув, знає лише 8-річна донька Меланія. 5-річний Ельдар і 2-річна Поліна нічого не розуміють.
“Можливо, якби я була на похороні, було б легше прийняти, що Вадима немає. А так приїхала на кладовище, ну його фотографія, ну квіти, але як повірити, що він там?” – каже Анна.
Адвокат родини Бондаренків Денис Шевченко говорить, що Тандиру загрожує 10 років в’язниці. Наразі нарікань на дії слідчих у нього немає, ознак, що справу пробують злити, він теж не бачить. Щонайменше пів року буде йти слідство, потім – суд.
Шевченко вважає, що адвокати Тандира спробують затягнути слідство, але в будь-якому разі суддя піде у в’язницю, бо загинула людина. Водночас, якщо він переконає суд, що був тверезим і аварія сталася не з його вини – наприклад, на блокпості було погане освітлення чи йому стало зле, суддя отримає від 3 до 8 років тюрми.
“Я хочу прийти в суд і показати йому Поліну. Хочу спитати: “За що?” Моя дитина за два роки свого життя бачила свого тата чотири рази. Через війну, через його службу. Вона навіть не буде пам’ятати, як він виглядав”, – каже дружина загиблого.
Брат Анни – Євген – впевнений, що за кілька місяців, коли журналісти перестануть цікавитися справою, суддю відпустять під домашній арешт, згодом дадуть невеликий строк і потім звільнять достроково.
Олександр Бондаренко наголошує, що цю справу не потрібно забувати.
“Нам із батьком кажуть, що треба самим вирішувати справу. Але самосуду не буде! Ми хочемо, щоб працював закон. Хіба це неможливо?”, – питає брат загиблого нацгвардійця.