Київ на межі двох століть переживає промисловий, будівельний і торговий бум. Підприємці масово відкривають нові фабрики і заводи, а разом з ними – і фірмові магазини для продажу своєї продукції.
У цей же час шикарні багатоповерхові прибуткові будинки в центрі Києва ростуть, як гриби після дощу. На європейський манер вони мають величезні скляні вітрини на перших поверхах – усе відразу підлаштовано для розміщення магазинів.
Під торгівлю віддано навіть перший поверх Київської міської думи. Всі головні вулиці збігаються до Хрещатика – він стає головною торговою артерією міста, обростаючи новими фешенебельними магазинами. Для багатіїв створено всі умови, щоб гроші можна було витрачати з комфортом. Відтепер шопінг – це не просто похід за покупками, а модне дозвілля.
На Хрещатику продають одяг, домашні товари, ювелірні прикраси і музичні інструменти, солодощі та меблі, будівельні матеріали і сільськогосподарську техніку. Одним махом можна купити першокласний чай, золоте кольє, капелюшок і автомобіль.
Пасажі
Віддаючи данину французькій моді, в Києві відкриваються кілька пасажів – це довгі торгові галереї з рядами магазинів обабіч і наскрізним проходом на протилежну вулицю.
Для заманювання публіки використовуються ті ж маркетингові прийоми, що і сьогодні. Величезні прозорі вітрини дозволяють добре роздивитися асортимент. Забігти на 5 хвилин не вийде.
Пасажі працюють за принципом сучасних торгово-розважальних центрів. Тут чимало кафе і ресторанів – перепочити і перекусити є де, тож у епіцентрі торгівлі можна затриматися хоч на весь день.
Пасаж Ждановського, розташований у будинках 34 і 38 на Хрещатику і розтягнутий у бік сучасної Пушкінської, має П-подібну будову і глибокий двір-курдонер. З 1912 року тут працює кінотеатр Grand-Theatre Express австрійського підприємця Антона Шанцера. Вирушаючи на головну торгову вулицю за черговою хутряною шубою або заради розглядання новинок, можна заодно сходити в сінема – і ви вже не марнотрат, а культурна людина.
Пасаж Ждановського був повністю зруйнований у 1941 році, тепер на його місці розташована будівля Київської державної міської адміністрації. А ось відкритий у 1913 році Великий Пасаж (Хрещатик, 15) зберігся і, напевно, добре знайомий кожному киянину. Сьогодні вулиця-галерея має наскрізний прохід на вулицю Заньковецької.
Кава і до кави
Представник купецької чайної династії Сергій Перлов торгує на Хрещатику “колоніальними товарами”.
У його магазині продають чай вищого сорту і кава свіжого обжарювання, а також какао “Голландське”. Чай і кава продаються на вагу, а покупець може замовити навіть крихітну порцію. Це дозволяє взяти різні сорти, провести домашню дегустацію і визначитися з улюбленим.
На фірмовій упаковці вказано дату розфасовки, щоб покупець міг переконатися у свіжості товару. Сьогодні це здається буденністю, але більш сотні років назад саме ці маркетингові ноу-хау принесли популярність магазину Перлова.
У кондитерському магазині Аркадія Балабуха до чаю беруть так зване сухе варення. На своїх кондитерських виставках Відень і Прага відзначають цей культовий київський смаколик нагородами, а Санкт-Петербург періодично замовляє для імператорських чаювань.
У Києві будь-хто охочий може купити сухе варення в фірмовому магазині на Хрещатику. Це проварені в сиропі, після чого висушені і посипані цукровою пудрою фрукти. В елегантних коробочках вони слугують і частуванням, і вишуканим солодким подарунком.
Ці ласощі збереглися і до наших часів. Правда, лише у вигляді мініатюрного пам’ятника на Андріївському узвозі на стіні будинку № 2 Д.
Квіти з усього світу
Їх продають у магазині Григор’єва. Квіти не ставили на ніч у воду з цукром чи аспірином, аби старі виглядали, як нові. Бутони не обгортали строкатим целофаном, щоб приховати від покупця сліди в’янення.
Нові букети доставляли в магазин щодня з власних оранжерей. Власник магазину в рекламі стверджує, що для нього не проблема доставити потрібні квіти навіть з іншої країни.
Майже від кутюр
У Європі стрімко розвивається легка промисловість, а американська корпорація “Зінгер” вже масово продає свої швейні машинки. До речі, їх фірмовий магазин теж є на Хрещатику, у домі №46.
В глобальному масштабі ця машинка кардинально змінює уявлення про одяг – тепер у моді готові сукні. Багатії ще замовляють костюми у кравців, але вже й знають новий вид задоволення – вибирати фасон і колір, мацати тканину і приміряти вже готову річ…
У Києві можна придбати сукні світових брендів. У заснованої Моріцем Мандлем австрійської компанії більше двох сотень магазинів по всьому світу.
Тканини купують в Англії, Австрії і Німеччини. У Відні відомі дизайнери та закрійники розробляють фасони, готові речі продаються в фірмових магазинах у Москві, Санкт-Петербурзі, Варшаві, Тифлісі, Баку і Києві.
Дуже зручно, що в одному закладі можна одягнути всю сім’ю – під брендом M. & J. Mandl шиє жіночий, чоловічий та дитячий одяг, а також уніформу для гімназистів і службовців різних відомств. Маркетингова політика компанії – висока якість за помірними цінами і максимально швидка реакція на капризи ринку.
Плаття в стилі модерн тільки-но входять у моду – а київські панянки вже приміряють їх у магазині Мандля на Хрещатику. Тут же продаються костюми, спеціально розроблені для мисливців, спортсменів і туристів. На появу автомобілів фірма відреагувала блискавично – спеціально для водіїв і пасажирів шиють зручний, теплий, стійкий до вологи і в той же час елегантний одяг.
До речі, на початку минулого століття поруч можна було купити і автомобіль.
У «Ауто-салоні» Грунау і К ° на Миколаївській (нині Архітектора Городецького) можна придбати Mercedes або Opel, фірмовий магазин Fiat і Ford розташований на Фундуклеївській, а прямо з Хрещатика можна поїхати додому на новенькому Peugeot.
Головний конкурент Мандля – Яків Каплер. У нього можна купити готовий одяг або замовити найактуальніший фасон з модного журналу.
Великий Пасаж
З його відкриттям торгове життя на Хрещатику завирувало з новою силою. Зведені паралельно два будинки з багатими на оригінальну ліпнину фасадами утворюють вулицю-коридор, що прокладена з легким вигином. Завдяки цьому всередині торгового кварталу дуже затишно.
Ще на стадії будівництва планувалося, що по периметру курдонер розмістяться не менше 100 магазинів, а простір над ним накриють великий скляним дахом. Ця інженерна ідея так і не була реалізована, але на популярності Пасажу то не відбилося.
Фото: Хадашот
Місто курців та ювелірів
Тютюнові фабрики Абрама Когена випускають близько 2 млн сигарет на добу.
Для їх виробництва використовують тютюн якості, вирощений у Криму, Сухумі, Бессарабії, Македонії і Малій Азії. Тютюнова сировина рік дозріває на складах, після чого її сортують і пускають на виготовлення сигар і цигарок.
Попит на товар величезний – на Хрещатику у Когена чотири фірмових магазини.
Магазин виручає тих, хто нервово курить після прогулянки вздовж вітрин фірмового магазину культового ювеліра Карла Фаберже, відкритого в 1906 році за адресою Хрещатик, 25.
У майстерні працюють десяток ювелірів, які встигли виготовити для киян близько тисячі прикрас, переважно з діамантами. Однак, торгівля коштовностями йшла не дуже жваво, та й з кваліфікованими майстрами були проблеми – через п’ять років магазин-майстерня закрився через нерентабельність. А можливо, не витримавши конкуренції з Йосипом Маршаком.
З 1891 року в будинку на Хрещатику, 8 працювала його фабрика золотих і діамантових виробів, а незабаром – і власний магазин. Асортимент на прилавку – 1,5 тисячі виробів на суму близько 30 тисяч рублів. Якщо нічого не сподобалося, можна зробити індивідуальне замовлення.
Бізнес процвітав. Золоті кольє і браслети, підноси і портсигари, сервізи і годинник від “київського Картьє”, як прозвали Маршака, користувалися неймовірною популярністю. Їх підносять в подарунок забезпеченим людям.
До 1913 року фабрика і магазин вже займали п’ять садиб на Хрещатику, а річний обсяг продажів сягнув майже 200 тис. рублів. Правда, не все купують кияни – частина продукції реалізується в інших містах і країнах.
Що ще можна купити на Хрещатику?
Та, мабуть, все. Будівельні інструменти – в будинку №43, а майже на перетині з Хрещатиком, у домі №3 по Миколаївській вулиці (нині – Городецького) – все необхідне обладнання для пивного заводу.
На Хрещатику 7 – шпалери і шведський картон, а у будинку №20 – велосипеди, швейні і друкарські машинки та фільтри для води. Не менше п’яти магазинів торгували грамофонними пластинками, у закладі Берестовського продаються коврові доріжки, тюль та теплі ковдри, а на Хрещатику 22 у фешенебельному магазині братів Альшванг – вишукану дорогу білизну.
У центрі Києва крутяться шалені гроші. Тут же, у будинку №14 фірма “Саламандра” продає надійні вогнетривкі сейфи для їх зберігання. Місцем зосередження культових магазинів Хрещатик і прилеглі до нього вулиці будуть залишатися і в наступні сто років. Та це вже зовсім інша історія.
Читайте також: Якими могли бути і якими стали перші п’ять станцій київської підземки