Зокрема, серед них значаться: герб СРСР на щиті скульптури Батьківщина-мати, пам’ятник Щорсу на бульварі Шевченка, скульптури робітників під Аркою дружби народів, бюст Леніна на станції метро “Театральна”, пише Сьогодні.
В Українському інституті національної пам’яті відзначають, що їх повноваження щодо перейменування або демонтажу об’єктів мають лише рекомендаційний характер. А рішення приймають міські влади та установи, на балансі яких знаходяться ці об’єкти.
Так, питання про демонтаж герба СРСР зі щита скульптури Батьківщина-мати обговорюється з 2015 року, але поки залишається на рівні обговорень. Тут перш ніж проводити будь-якої демонтаж, на це необхідно отримати рішення уряду або Міністерства культури України. Поки його не буде, ніхто не почне розробляти документацію, тим більше проводити будь-які роботи.
Монумент під Аркою дружби народів у вигляді скульптурної композиції двох робочих з гербом СРСР викликає подив у киян і громадських активістів. Він не відповідає історичній дійсності і є частиною радянської ідеології. Водночас, про наявність виконавчого припису місцевої влади про демонтаж цього пам’ятника на цей момент невідомо.
Питання про демонтаж кінного пам’ятника Щорсу обговорюється теж досить давно. Невідомі вандали навіть відпиляли коню бронзову ногу. Але схоже, що скульптуру таки приберуть з центру Києва.
“Є одна організація, яка готова прийняти пам’ятник Щорсу до себе. Ми зараз консультуємося з Міністерством культури з стосовно підготовки документів для його транспортування. Ми його не будемо вилучати з реєстру пам’ятників культури, а просто змінимо його місце дислокації”, – розповіли в інституті.
Загалом список на декомунізацію в Києві виглядає наступним чином:
- два пам’ятні знаки на честь Івана Кудрі;
- пам’ятник Миколі Щорсу;
- зображення герба СРСР на щиті “Батьківщини-матері”;
- меморіальна дошка більшовикам 1919 г. (вул. Г. Сковороди, 2);
- барельєф більшовикам 1918 г. (вул. Московська, 2, завод “Арсенал”);
- меморіальна дошка Бойченко Олександру Максимовичу (вул. Саперно-Слобідська, 39);
- меморіальна дошка Бойченко Олександру Максимовичу (вул. Михайла Грушевського, 9);
- меморіальна дошка Бурмістенка (пров. Бурмістенка, 3-5А);
- меморіальна дошка Володарському Мойсеєві Марковичу (вул. Полтавська, 12);
- меморіальна дошка газеті “Більшовик” (вул. Мала Житомирська, 9-Б);
- меморіальна дошка Гречку Андрію Антоновичу (пр. Повітрофлотський, 6);
- меморіальна дошка Затонському Володимиру Петровичу (пр. Перемоги, 37 корпус 1);
- меморіальна дошка Затонському Володимиру Петровичу (бул. Тараса Шевченка, 14);
- меморіальна дошка Ленгнік Фрідріху Вільгельмовича (пр. Перемоги, 39);
- барельєф Леніну Володимиру Іллічу, станція метро “Театральна” (барельєф закритий, але поки не демонтований);
- меморіальна дошка Островському Миколі Олексійовичу (вул. Ползунова, 2);
- окремі барельєфи на станції метро “Вокзальна”;
- меморіальна дошка червоногвардійцям (вул. Ползунова, 2);
- меморіальна дошка “Штаб червоногвардійців” (пр. Перемоги, 37 корпус 1, НТУУ “КПІ”);
- меморіальну дошку на честь робітників “Південно-Російського машинобудівного заводу” (вул. Жилянська, 107);
- дошка в честь побратимства з містом Краків – містить радянський герб Києва з серпом і молотом (вулиця Краківська на розі з бульваром Праці 5);
- скульптурна композиція екіпажу бронепоїзда “Таращанець” в однойменному парку “Таращанець” (ріг вулиць Ялтинської і Заслонова);
- скульптура Островському Миколі Олексійовичу (перед фасадом Електромеханічного технікуму залізничного транспорту на вул. Повітрофлотському 35);
- бюст Костикову Андрію (вул. Старонаводницька, на території НТУУ “КПІ”);
- Арка дружби народів (скульптурна композиція двох робочих з гербом СРСР) (Хрещатий парк);
- бюст Артему (вул. Олени Теліги 35, біля дитячого будинку культури).
Раніше в Українському інституті національної пам’яті хочуть цивілізовано вирішити питання декомунізації радянських пам’ятників, що залишились у Києві.
Читайте також: “Вітряні Гори” замість “Правди”. Кияни вимагають декомунізувати станцію метро