Про пожежі, технології та наслідки аварії на ЧАЕС в інтерв’ю для Віталія Портнікова на Радіо Свобода розповіли екс-міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак та Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги.
Тетяна Тимочко про ставлення влади до Чорнобиля протягом років:
…Історія з пожежами давня. Найбільш вражаюча пожежа була в 2015 році, більш масштабна… Але за п’ять років абсолютно нічого не змінилось у ставленні влади до екологічної безпеки цієї території. Ми мало що чули, крім розмов про перспективи туризму”.
Читайте також: Палаючий Чорнобиль з висоти пташиного польоту
Остап Семерак про те, що таки було зроблено:
За останні кілька років було куплено дуже багато нової пожежної техніки, тільки в минулому році – на більш як сто мільйонів гривен. Цьогоріч вона погано спрацювала, пізно почала працювати і на це також є свої причини”.
Втім, недавно рятувальники у розмові з Кличком розповідали, що у них все ок. Ми розшифрували розмову ДСНС-ників з мером Києва.
Семерак також розповів, що, будучи міністром екології, були здійснені конкретні проєкти, щоб підвищити рівень екологічної безпеки.
Остап Семерак про проєкти:
Найперше, я маю на увазі нову арку, яка введена в експлуатацію: вона була спроєктована таким чином, щоб протистояти можливим лісовим пожежам”.
Тетяна Тимочко про рознесення радіоактивних частинок:
Попри всі зусилля 34 роки тому поховати значну частину радіоактивних частинок, там все одно на поверхні лишились так звані радіоактивні гарячі частинки. …Вони покрились лісовою підстилкою, листям, ніби консервуючись. Втім, під час пожежі підстилка згорає, а тверді частинки – ні, тому що температура недостатньо висока. Потім вітром та поривами вогню ці частинки розносяться на дуже великі відстані”.
Нагадаємо, що про радіаційний фон теж повідомляли хороші новини. Наприклад, що попри те, що Чорнобиль гасять літаками та вертольотами, радіаційний фон – в нормі.
Тетяна Тимочко про шкоду для здоров’я:
Якщо частинка потрапляє в легені, вона ніколи звідти не виводиться, і мінімальне радіоактивне забруднення продовжується, людина опромінюється”.
Тетяна Тимочко про створення біосферного заповідника:
Створення в 2016 році чорнобильського еколого-радіоактивного заповідника, біосферного заповідника було кроком до того, щоб уряд виділив гроші Національній академії наук, Інституту ботаніки, Інституту зоології, Інституту біохімії навколишнього середовища та іншим науковим закладам на проведення оцінки за допомоги сучасного обладнання, сучасних методів. Лише після цього ми зможемо говорити про якісь кроки в сторону туризму”.
Остап Семерак про створення біосферного заповідника:
Я вважаю дуже позитивним створення біосферного радіаційного заповідника. Однією з його функцій була бар’єрна функція, в тому числі і в боротьбі з можливими лісовими пожежами. Була розроблена ціла методика, є розпорядчі роботи, які також передбачають протипожежні розвири. В минулому році ми почали ці роботи усією територією заповідника: це, звісно, не просто. Я вважаю, що цю роботу варто завершити”.
Тетяна Тимочко про створення біосферного заповідника:
Створення біосферного заповідника в першу чергу має за мету наукове обгрунтування, вивчення цієї території, того, як відновилась природа після тієї страшної катастрофи. Тоді модна методом математичного моделювання та прогнозування визначити, через який приблизно час ця територія очиститься природним шляхом. Якби ми знали, скільки за 34 роки пройшло позитивних змін, то вчені могли б змоделювати та дати нам відповідь на питання, коли цю територію можна буде більш-менш використовувати”.
Тетяна Тимочко про те, чи можна вважати чорнобильські наслідки пережитими:
Про це не можна говорити. Це катастрофа, яка не може бути ліквідована ні за 34, ні за 54, ні за 104 роки в силу масштабу цієї аварії, цього ядерного об’єкту”.
Читайте також: Чорнобильські пожежі в цитатах та цифрах – найголовніше