Україна може зіткнутися з численними економічними та політичними ризиками, які вимагатимуть ретельного аналізу та стратегічних рішень для забезпечення стабільності країни.
Трамп відомий своєю непередбачуваною зовнішньою політикою, схильністю до ізоляціонізму та особистою дружбою з Путіним. Його адміністрація раніше демонструвала менший інтерес до підтримки України в порівнянні з попередніми урядами. Наприклад, у 2019 році Трамп зазнав критики за затримку військової допомоги Україні, що було пов’язано з його особистими та політичними інтересами.
Економічна залежність та її наслідки
Економіка України значною мірою залежить від фінансової підтримки західних партнерів. Більше 70% бюджету країни формується завдяки цій допомозі, причому 87% з неї надходить саме зі США. Уявіть собі, що раптом цей фінансовий потік може різко зупинитися, і підтримка припиниться.
Що ж станеться з країною, економічний стан якої перебуває в «реанімації», отримуючи кисень від західної допомоги?
Якщо політика США зміниться під керівництвом Трампа, підтримка України та її економіка можуть зіткнутися з серйозними проблемами, такими як інфляція та ризик дефолту.
Інфляція в Україні, особливо в умовах нестабільної зовнішньої політики, є серйозною загрозою для економіки, яка вже перебуває на межі. Висока інфляція може призвести до соціального вибуху та невдоволення серед населення. Знецінення гривні щодо долара змусить Національний банк України активізувати друкарський верстат, що може призвести до ще більшого падіння курсу. Втрата підтримки з боку США може швидко зменшити резерви НБУ, і ми можемо зіткнутися з курсом 200 грн за долар або навіть вище.
Ризик дефолту зростає в умовах економічної нестабільності, що може призвести до нестачі ресурсів для виконання зобов’язань щодо зовнішніх боргів і спровокувати кризу ліквідності. Згідно з даними Міжнародного валютного фонду (IMF), Україні необхідна регулярна підтримка, щоб уникнути дефолту та зберегти стабільність фінансової системи.
Корупція та управління активами
На тлі економічної нестабільності особливу увагу варто приділити Агентству з розшуку та управління активами (АРМА). В останні роки ця установа стала об’єктом критики через корупційні скандали та неефективне управління.
Близько 3 800 000 робочих місць закрито, понад 37 тисяч підприємств закриті, обкладені та пограбовані рейдерами та правоохоронною системою.
Безліч фабрик і заводів переданих АРМА припиняють своєї діяльності і “зависають” на невизначений термін. За словами інсайдерів, 90% підприємств переданих до АРМА, пішли “українським гієнам” з рейдерських груп, які швидко справляються з продажем усього цінного, а потім просто йдуть у свої тіньові обителі, кидаючи ці фабрики на мародерів.
Ці проблеми розривають економічну ситуацію в країні та ставлять під сумнів легітимність дій АРМА.
Просто уявіть, скільки грошей недоотримала держава у вигляді податкових надходжень через корупційні дії, що їх висвітлює преса практично щодня.
З цього виникає питання, що робити, і хто винен? Ми зараз нікого не хочемо звинувачувати, нехай цим займається українська прокуратура, яка готова звинувачувати і карати всіх, крім тих, хто цього справді заслуговує.
Але ж є 10% підприємств, які АРМА передала для подальшої роботи іншим фірмам, вони за словами цього агентства ефективно діють і сплачують податки.
Так, АЛЕ тільки їхні платежі до бюджету становлять до 20%, від тих платежів, які ці ж заводи платили до того, як їх заарештували і передали під управління в злощасну АРМУ.
Та й сама АРМА (придумана великим і не неперевершеним корупціонером, колишнім міністром МВС, Арсеном Аваковим), наскільки вона може вважатися легітимною та ефективною? Як корумпована АРМА, (з десятком кримінальних проваджень), може забирати та передавати рухоме та нерухоме майно. Як можна передавати чиєсь майно, без заключної стадії судового процесу, де в резолютивній частині судового рішення має бути прописаний обвинувальний чи виправдувальний вирок?
Це пряме знущання з законів і зневажання права на працю (ст.43 К.У.) і приватну власність (ст. 41 К.У.). І де ж презумпція невинності (ст. 62 Конституції України), положення якої прописані у Конституції України?
Візьмемо приклад. На підприємстві “NI” (яке просило залишитися неназваним), прокуратура використовуючи «телефонне право», закрили в Приват банку рахунки, і тим самим позбавили у військовий час 210 осіб права на працю, моторошно зневажаючи Конституцію України. Люди втратили роботу та засоби існування.
Ось наприклад дані цього підприємства, яке під приводом патріотизму, а насправді – корупцією правоохоронців було заарештовано та передано до АРМА. За майже три роки простою лише цього підприємства держава недоотримала 280 млн. грн. І таких “завислих” підприємств країною понад 30 000.
Виходячи з цього, ми беремо середньо – статистичну формулу на прибуток, ПДВ, митних платежів, у середньому по країні продуктивність і торгові фірми, які мають невелику стагнацію, кількість робочої зайнятості, і отримуємо – на рік країна недоотримує близько 5,8 млрд. доларів. То кому ж ця “вбивця економіки України” АРМА потрібна?
На тлі цього країна втрачає фахівців, які могли складати конкуренцію міжнародному ринку. Під час війни, всередині держави не створюються умови для українців, які могли б їх утримувати та мотивувати на подальшу працю та розвиток та підтримку економіки України.
Однак влада України, схоже, це ніяк не турбує. Вони сподіваються на США та Європу, не усвідомлюючи можливий колапс, що рухається в Україну.
Амністія, Амністія, Амністія
Логічним рішенням було провести амністію в Україні для десятків тисяч таких підприємств, які постраждали від дій АРМА. Архіважно зараз запустити економіку країни, створити робочі місця, збільшити в десятки разів платежі до бюджету за рахунок роботи підприємств, які отримуватимуть прибуток і сплачуватимуть адекватні податки, а не душити всіх підвищенням податкового навантаження, який у середньостроковій перспективі може спричинити катастрофу, що веде до догляду економіки в тінь та скорочення податкових відрахувань. Потрібен пряник, а не батіг і тоді громадяни України повертатимуться на свої місця, а не думатимуть про те, як покинути країну.
Соціальні наслідки
Скорочення виробництва через неефективне управління активами призводить до зростання безробіття. Вже понад 6 мільйонів українців виїхали за кордон у пошуках кращих умов життя, і якщо ситуація не зміниться, ця цифра може зрости до 8 мільйонів. Зростання безробіття може викликати соціальну напругу та протестні настрої серед населення. Додатково, в Україні налічується 10,3 мільйона пенсіонерів, які отримують пенсію в 70 доларів, що не вистачає навіть на оплату комунальних послуг.
На фоні економічних труднощів можуть виникнути проблеми з виплатами військовим, що підвищує ризик масових протестів серед усіх верств суспільства.
Політичні та військові ризики
Дональд Трамп неодноразово висловлював намір швидко врегулювати конфлікт в Україні у разі свого повторного обрання президентом США. Цей підхід викликав тривогу серед багатьох українців, оскільки Трамп відомий своєю критикою іноземної допомоги та прагненням обмежити підтримку для України та інших країн. Якщо ці наміри реалізуються, це може призвести до закриття програми фінансової підтримки України.
Зупинка фінансової підтримки може викликати серйозні внутрішні протести та ризик анархії в Україні. В умовах економічної нестабільності та високого рівня безробіття, такі дії можуть призвести до зростання соціальної напруги, що загрожує безпеці країни.
Це є першим дзвінком для уряду та лідерів України. Якщо не вжити належних заходів для стабілізації економіки та підтримки населення, наступним може стати спалах протестів, який може поставити під загрозу існування країни.
Уряд повинен вжити термінових заходів для підвищення економічної стабільності та залучення альтернативних джерел фінансування. Це може включати економічні реформи, зміцнення внутрішнього виробництва та покращення соціального захисту населення. Своєчасні дії можуть допомогти уникнути катастрофічних наслідків і забезпечити майбутнє України.