Сергія теж катували… Він не розказував би нічого, що вимагали рашисти, – дружина воїна, тіло якого знайшли в Ізюмі

Автор: Ольга Даниленко
20:07 19.09.2022

“Я впізнала свого чоловіка за численними татуюваннями й жовто-синіми браслетиками, з якими Сергій не розлучався з 2014 року”, – згадує дружина загиблого воїна. Ці браслетики як обереги йому подарували діти.

Сергія теж катували… Він не розказував би нічого, що вимагали рашисти, – дружина воїна, тіло якого знайшли в Ізюмі

Слідчі виявили масові поховання українських захисників і мирних мешканців, які загинули через звірства російських окупантів в Ізюмі (Харківська область). Одна зі світлин процедури ексгумації українських загиблих стала доказом для світу геноциду українського народу.  

На фото (див. далі) рука 36-річного українського військового Сергія Сови. Він мав звання кандидата у майстри спорту (бокс), був чемпіоном України серед юніорів. Сам вирішив піти на строкову службу у Повітряних Силах України.

Під час АТО у складі 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” чоловік боронив Піски, доставляв боєприпаси в Донецький аеропорт. За зразкову службу Сергій Сова був відзначений численними нагородами.

Читайте такожСтало відомо, коли в Гаазі почнеться суд над Росією за геноцид українців

У мирному житті Сергій Сова займався дресуванням собак, розведенням професійних порід. Також допомагав дресувати собак військовослужбовцям; у Нікополі (Дніпропетровська область) його знали як професійного кінолога. Був одружений, виховував сина Марата та доньку Еліну.

Про все це розповіла дружина загиблого воїна Оксана Сова.

24 лютого його з побратимами відправили боронити рубежі Харківської області. У квітні він перебував на ізюмському напрямку. Ми завжди тримали зв’язок. Сергій пояснював, що повинен воювати і не може покинути побратимів. Це був його поклик. Бо скільки б його не відмовляли, розуміючи, що його бригада завжди на передовій, він ніколи не хотів залишити службу. Мовляв, не звик відсиджуватись, рвався у саме пекло. Страху не було, хоча чоловік часто повторював, що тільки дурень не боїться… Але треба робити свою роботу на сто відсотків – захищати Україну і стояти до кінця”, –  розповіла Оксана Сова в інтерв’ю.

Остання розмова між ними відбулася вранці 19 квітня. Сергія офіційно визнали безвісти зниклим. Дружина та друзі п’ять місяців розшукували його.

Я впізнала свого чоловіка за численними татуюваннями, тому що на тілі були великі зображення: голова сови, зображення черепа, самурай з китайськими ієрогліфами. Навіть витатуйоване ім’я доньки залишилось на руці. Й жовто-сині браслетики. З цими браслетами Сергій не розлучався з 2014 року. Ще тоді, коли він йшов на війну, їх йому як обереги подарували наші діти. Синочок тоді пішов у перший клас, а донечці виповнився рік”, –  розповіла дружина загиблого воїна.

Експертиза встановила, що Сергія катували росіяни. “Сергія теж катували… До останнього патрону. Я знаю свого чоловіка і знаю напевно, що він би не розказував нічого з того, що просять рашисти. Сергій точно плюнув би їм у морди й нічого б ніколи не сказав. Що б вони з ним не робили. Навіть тоді, коли б це вартувало його життя. Він завжди казав: жодного метра української землі не віддасть, бо за що тоді гинуть його побратими?! І слова свого дотримав”, – наголосила вона.

Син загиблого воїна Марат залишив на сайті Офісу президента листа, в якому просить Володимира Зеленського допомоги якнайшвидше повернути тіло батька додому для гідного поховання.

У своєму проханні прикріпив світлину тієї самої руки найріднішого, яка теж опублікована на сайті Офісу президента. Й вказав, що це рука його тата. Це символі гідності українського воїна, його мужності. Наприкінці Марат додав, що його батько з 2014 року гідно боронив Україну й віддав заради неї життя, і що мав би за велику честь із рук Володимира Зеленського отримати нагороду для тата посмертно. За його мужність. За те, що виборював свободу нашої країни”, – розповіла дружина загиблого.

Нагадаємо, у звільненому Ізюмі виявили наймасовіше поховання – понад 440 тіл жертв російських окупантів. Під час ексгумаційних робіт на місці масового поховання було знайдено могили 8 членів однієї сім’ї: від прабабусі до правнуків.

Як повідомляв “ВК”,  перше, що створюють росіяни, коли захоплюють в Україні будь-який населений пункт – катівні для тортур. Катівня вже була знайдена у звільненій ЗСУ Балаклеї на Харківщині, є інформація про катівню у Вовчанську.

Читайте також: Камера тортур у Бучі під Києвом – росіяни катували та вбивали українців   

Великий Київ у Google News

підписатися