Як стало відомо, Сергій Стоян та Іван Демченко приїхали з Ірпеня та Бородянки.
Двоє хлопців відкрили кав’ярню: 37 грн за шматок домашнього пирога, 30-40 грн – за каву. Тут продають смаколики « з собою».
Виявилося, що коли почалися бойові дії, власниця кав’ярні, подруга хлопців, підкинула їх на захід України. Вони думали, що це – на кілька днів. До відкриття за адресою нинішнього закладу, який має назву «Кіт», там продавали французькі млинці. Незайняте «віконечко» хлопці помітили, гуляючи повз, а потім знайшли оголошення про оренду.Приміщення орендували на два місяці. Це мінімальний термін. На довше не було грошей.
«Робили як для себе, щоби був доступний продукт майже для кожного. Бо зараз у Львові багато людей приїхали не для прогулянок. Грошей обмаль. У перший день у нас був виторг 130 грн», – каже Сергій.
Щомісячна вартість оренди загалом коштує 1000$ на місяць. Але через воєнний стан їм зробили велику знижку – 500$ за перший місяць та 700$ – за останній.На оплату оренди житла та «кав’ярні віконечка» пішли всі гроші хлопців. Заощаджень не залишилося.
«Нашою основною метою був початок роботи, щоби не думати про те, що відбувається в Бородянці, Ірпені, Бучі. Якщо нічого не робити, тиснуть постійні думки «треба бути там, померти разом з усіма і все», – пригадує Іван.
Кав’ярня почала працювати в перший тиждень квітня. Уже три великі кав’ярні Львова хочуть купувати їхні домашні пироги. Але Сергій всім каже одне: пізніше поговоримо, бо зараз для себе не встигаємо.
До слова, у пекарні Києва з’явилось тістечко “Борис Джонсонюк”.