Нове дослідження артефактів із печер Німеччини доводить, що люди кам’яного віку мали складну систему символів, яка за щільністю інформації не поступається першим клинописним текстам Месопотамії.
Як пише ВВС, до сьогодні історики були впевнені: перша писемність з’явилася близько 5 000 років тому в Стародавньому Іраку (Месопотамії), а згодом у Єгипті та Китаї. Проте аналіз бивнів мамонтів віком 45 000 років, знайдених у печерах Баден-Вюртемберга, змушує переглянути цю хронологію.
Головні відкриття дослідження:
- «ДНК письма»: Команда вчених проаналізувала понад 3000 символів (хрестиків, точок та насічок) на 260 предметах. Вони виявили, що ці знаки не є випадковими візерунками.
- Інтелект пращурів: Рівень повторюваності та передбачуваності символів статистично збігається з прото-клинописом. Це означає, що мисливці-збирачі палеоліту були такими ж розумними, як і сучасні люди, і розробили систему передачі думок за десятки тисяч років до виникнення перших цивілізацій.
- Більше ніж декор: Дослідники помітили, що на статуетках (наприклад, на фігурці «адоранта» — істоти, схожої на лева чи людину) щільність знаків вища, ніж на інструментах. Це вказує на те, що символи використовувалися саме для комунікації та збереження важливих сенсів.
- Зручність використання: Артефакти з бивнів мамонта мають розмір якраз під долоню. Люди палеоліту буквально носили ці «носії інформації» з собою, як ми зараз носимо смартфони або записники.
«Послідовності знаків кам’яного віку — це рання альтернатива письму», — зазначає професор Крістіан Бенц із Саарландського університету, один із авторів дослідження, опублікованого в журналі PNAS.
Хоча точне значення цих 45-тисячолітніх «послань» досі залишається загадкою, вчені впевнені: ми лише злегка торкнулися таємниці того, наскільки розвиненою була система спілкування наших далеких предків.