Погляди українських, російських і зарубіжних істориків на культуру, побут і політику Київської Русі до та після хрещення, вивчив НВ.
Бізнес
Київська Русь була знаменита мистецтвом майстрів зброї. За запевненням істориків, саме на цих землях вперше були створені шестопер, наруч, гак для натягування арбалета, кольчуги з плоскими кільцями, сталева маска для коней, шпори з пластинчастим козирком і шпори з коліщатком, а також пластинчата броня. Відзначилися і ювеліри — рівень роботи міських майстрів не поступався творінням лідерів світового мистецтва тієї епохи в Візантії і на Близькому сході. Заняття ремеслом на Русі було популярним і затребуваним. Умілий гончар або коваль міг обслуговувати три-чотири населені пункти. Київська Русь була однією з найбільш «урбанізованих» країн тодішньої Європи: в ІХ-Х століттях там було не менше 25 міст, а в ХІ столітті їх число підбиралось до сотні. Через це в скандинавських сагах ці землі називають Гардарикою — країною міст. Середньовічний «бізнес» активно розвивався — і на зміну худобі і бурдюкам в ролі грошей прийшли монети з золота та срібла, а також срібні виливки — гривні.
Випивка
У Київській Русі не знали горілки і не гнали спирту. Ключовими хмільними напоями були квас, мед і вино. Перший часто був зовсім безалкогольний або ж зі слабким градусом, його виготовляли з житнього хліба, отримуючи схожий на пиво напій. Про нього згадує ще в п’ятому столітті візантійський мандрівник нарівні з медом. Останній був найбільш поширеним — після хрещення Русі він почав виготовлятися і в монастирях. Мед варили з різних сортів на будь-який смак: сухий, солодкий, з перцем. Варений мед як напій був нижчої якості в порівнянні зі ставленим. Останній витримували по 10−15 років і більше — його отримували завдяки природному бродінню бджолиного меду з соком лісових ягід.
Любов, сім’я та секс
До хрещення на землях Київської Русі переважало багатоженство, як правило, жінок у чоловіка було від двох до чотирьох. На думку істориків, жорсткого підпорядкування в сім’ї не було, більш того, «нелюбимі» дружини могли практично відкрито зраджувати чоловікові або ж йти до іншого, що обіцяв більше уваги. Маврикій Стратег, візантійський історик VI століття, дивувався одній з інтимних практик слов’ян — заняття любов’ю в воді, на озерній чи річковій обмілині. Він також писав про розваги місцевої молоді і вільних поглядах — на святах часто практикувався груповий секс.
Боротьба Ольги за мораль
Однією з перших обурюватися вільними поглядами молоді почала княгиня Ольга, перша з можновладців, що прийняли християнство. Проте довго її заборони на гучні гуляння не протримався через обурення народу. Варто відзначити, що за однією з легенд Ольга і її майбутній чоловік Ігор познайомилися за малоромантичних обставин. Князь був на полюванні, переправлявся через річку, тоді як перевізником виявилася Ольга, чомусь в чоловічому одязі. Ігор розгадав її маскування і негайно зробив сміливу пропозицію псковчанці, але та зухвало відмовилася, заявивши, що краще кинеться в річку.
Торги посадами
Перед хрещенням Русі відбулася війна з Херсонесом (Корсунем), звідки Володимир привіз священиків і святині, в тому числі шановані мощі святого Климента. Заволодіти містом йому допомогло зрадництво попа Анастаса, який вказав Володимирові на водовід, що забезпечував місто. Князь винагородив зрадника: Анастас став настоятелем київської Десятинної церкви, ікони та начиння в якій були завойовані в Корсуні.
Нагадаємо, 28 липня щорічно, в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі, відзначається День хрещення Київської Русі-України. Через обмеження на проведення масових заходів День хрещення Русі відзначать у столиці з меншим розмахом, ніж зазвичай.