“Жили-були” – переважно так починаються казки. Потім іде набір з короля та королеви, діда та баби, або прекрасної принцеси, або прекрасного принца.
Найчастіше вони живуть у прекрасному замку або в чорній високій вежі, з якої когось треба врятувати.
Читайте також: Знедолені, хоррори та “гострі картузи”. Як дивитись виставку картин Владислава Шерешевського – пояснюємо
Ніби, не надто схоже на життя, адже “король і королева” давно змінились на королеву-одиначку, а прекрасний замок – на напівзруйновану однокімнатну квартиру на Героїв Дніпра або Лісовій, а то й ще далі.
Потім з кимось стається щось погане – сердитий дракон, зла фея, страшне закляття або вічний самотній сон. Все про самотність знає цей хлопець – Непохитний Олов’яний Солдатик.
Сюжет цієї казки наступний – Олов’яний Солдатик закохується в Балерину, довго і безсловесно дивиться на неї і мріє.
Гидкий сердитий гном каже, що Балерина начебто “не його поля ягода”. Потім відбуваються невеличкі сюжетні перипетії. Закінчується все тим, що Лускунчик та Балерина згорають разом у каміні.
І, краще тішити себе варіантом, що може вогонь в каміні символізує пристрасть, та що це не про “померли в один день” (як ото Есмеральда і Квазімодо).
До слова, сюжет казки Андресена про Олов’яного Солдатика став натхненням для музичного відео електронного гурту Daft Punk.
Ну і що ж тут неправдивого? Стандартний сценарій стосунків між людьми: хтось в когось закохується, в когось низька самооцінка, хтось токсичний, хтось знаходить взаємність, коли вже не треба.
Настільки стандартний, що один з найвідоміших учнів Зігмунда Фрейда Карл Густав Юнг взяв ці образи собі в роботу, написав книгу “Феноменологія духу в казках” та на пальцях пояснив, що і чому з нами відбувається.
Наприклад, мотив казки Ганс Крістіана Андерсена “Голий Король” нещодавно використали протестувальники в Білорусі, що змагаються з режимом диктатора.
Читайте також: Парк Перемоги перетворили на Дивокрай. Тут – Чеширський Кіт, Кривава королева та Кролик (ФОТО)
Просто, деякі речі – вічні: свита, підлабузники і окремі сміливці, що кажуть правду. Ну, і ще Лукашенко (сподіваємось, ні).
І якщо з Голого Короля можна посміятися, що от з іншою главою держави, а саме – із Крижаною Королевою – зовсім не до сміху.
Кай з Гердою жили собі, не тужили, аж раптом Крижана Королева захотіла Кая собі і вклала йому до серця холодну крижинку.
Хлопчик одразу став поганим, сердитим, став ображати Герду і, зрештою, потрапив до лап Снігової Королеви.
Ну і що тут неправдивого? Як часто буває, що кохану людину або близького друга немов підмінили і стосунки просто не працюють, як раніше?
Злими, втім, в казках бувають не лише люди або монархи. Часто-густо, фігурують якісь дракони або тварини, як в казці Гофмана, наприклад, був Король Щурів, що воював проти Лускунчика.
В Андерсена були чорні ворони.
Можливо, тривожна асоціація щодо чорних ворон підкріплюється в нашому пост-радянському мозку відомим треком гурту “Наутілус Помпіліус” “Черные птицы” – він ще став саундтреком до фільму “Брат”.
Чёрные птицы из детских глаз
Выклюют чёрным клювом алмаз,
Алмаз унесут в чёрных когтях
Оставив в глазах чёрный угольный страх.
Що ж, “Наутілус”, спасибі за зіпсовану любов до птахів.
Зустрічаються в казках Андресена і інші птахи – наприклад, “Бридке каченя”.
Саме словосполучення вже давно стало фразеологізмом і означає стрімке перетворення з чогось “некрасивого” на “красиве”. Сюжет знайшов своє широке відображення в Голлівуді, ми всі знаємо ці чудові фільми з 2000-х років:
Ці фільми настільки “2000”, що хай краще там і залишаються разом зі своїми стандартами краси. Звісно, Ганс Крістіан Андресен ні в чому не винен і хотів як ліпше.
Втім, є дещо, чого казкарю пробачити не можна.
Казка “Свинопас”.
Принц хоче одружитись на принцесі, але це бажання не взаємне. Він надсилає їй в якості подарунка солов’я та троянду, але принцеса повертає подарунки.
Тоді принц вдає свинопаса і влаштовується до королівської сім’ї на роботу. Якось він створює “чарівний казанок”, а потім – “чарівну тріскачку”. Ці речі так подобаються принцесі, що за користування ними вона платить свинопасу поцілунками – від 10 до 100.
Читайте також: Секс і Київ. Де закінчується “сексуальна свобода” і починається “несвобода”?
Чим закінчилось , можна здогадатись. Після певного набору сюжетних подій, принц каже принцесі, що вона – погана, оскільки не оцінила солов’я та троянду, але цілувала свинопаса за “дрібнички”.
Сама концепція розрахунку за щось фізичним контактом – це погано. Дуже, дуже погано. Дуже погана казка, пане Гансе Крістіане Андерсене.
І, як би сумно це не було – правдива і актуальна як мінімум тому, що люди досі споживають, скажімо, конкретну кількість поцілунків від інших людей, а потім кажуть: “Ти погана. Ти розраховувалась поцілунками”. Так, але ж ти їх споживав, хіба ні?
Казки повинні вчити хорошому. Хороше не полягає в тому, щоб цінувати “солов’я та троянду”, а не “чарівні тріскачки”.
Хороше полягає в тому, щоб поважати себе та інших, не робити нікому шкоди і протистояти злу, якщо це потрібно.
Тож мерщій загадаймо бажання, аби всі казки були про це і завжди закінчувались добре.
Читайте також: Територія психлікарні ім. Павлова повна дивних скульптур та картин. Тут – дон Кіхот, Демон та Ван Гог
Виставка “Палац казок Андерсена” діятиме до 31 жовтня 2020 року.
Де: Будинок Митрополита, “Софія Київська”, вул Володимирська, 24.
Графік: 10:00 – 17:30, щодня.