Артист і педагог за освітою розповів у інтерв’ю про цькування в школі та дав поради батькам, як допомогти дитині впоратись із тиском з боку однолітків.
На початку навчального року можна побачити чергові відео конфліктів і цькування школярів — тема, яка для багатьох українських дітей і підлітків залишається болючою реальністю. Про власний досвід булінгу розповів і автор танцювальних треків для молоді РуханкоМен.
У програмі School Story на YouTube каналі Колайдер від Суспільне Мовлення артист пригадав, як його творчість неодноразово ставала приводом для цькування у школі. Він вирізнявся серед однолітків — був активним, не боявся проявляти себе, — і саме ця відкритість часто привертала до нього небажану увагу.
Напевно, у школі мене не приймали, тому що я інакше поводився — виступав і був більш розкутий перед іншими людьми. Однокласникам це не подобалось. Тих, хто на сцені, часто вважають «вискочками», адже вони хочуть показати свій талант. Але людям, які цим не займаються, звісно, не зрозуміти
За словами артиста, ставлення однокласників особливо змінювалося, коли вони збиралися в компанії. Хлопці в присутності інших ніби намагалися продемонструвати свою сміливість за рахунок того, хто ставав мішенню для жартів.
Коли я окремо з кимось із хлопців спілкувався — все було гаразд, відчувалося, що ми на рівних. Але, як тільки збиралася компанія, починалась травля, образливі словечки вслід. Одного разу мені навіть розбили око — прямо в класі
Попри це, насмішки не змусили РуханкоМена відмовитися від своїх захоплень. Співак продовжив займатися творчістю, закінчив коледж і на сім років залишився викладати там музичні дисципліни. Тож зараз, як педагог за освітою, він наголошує: дорослим важливо не залишати дитину сам на сам із проблемами в колективі. Батьки мають цікавитися не лише її успішністю, а й тим, як вона почувається серед однокласників, чи не змінилася її поведінка.
Раніше ми боялись щось розповісти, бо одразу ставали «наклепниками». Сьогодні можливостей говорити про булінг набагато більше — обов’язково варто звертатися до дорослих, писати про це в соцмережах і надавати розголосу. Дітей потрібно вчити турбуватися про себе і просити про допомогу. А батьки мають будувати такі стосунки, у яких дитина зможе їм відкритись
Своєчасна реакція батьків і вчителів може зупинити цькування, поки вона не переросла у фізичне насилля. Головне — не знецінювати переживання дитини фразами на кшталт «не звертай уваги», а разом продумати, як діяти далі. За потреби можна звернутися до класного керівника, шкільного психолога чи адміністрації школи.
Якщо ж ваша дитина сама стала кривдником, замовчувати це чи виправдовувати таку поведінку не можна. РуханкоМен радить спокійно поговорити з дитиною, вислухати її, зрозуміти причини вчинків — і пояснити, до яких наслідків для інших може призвести булінг.
Сьогодні артист продовжує займатися музикою та знімати кліпи на свої пісні. Він розповідає, що й досі стикається з хейтом, але тепер уже від незнайомих людей. Водночас реагує на негатив зовсім інакше, ніж раніше, і не дозволяє чужій думці впливати на його творчість.
Я постійно читаю коментарі, але моя реакція залежить від настрою. Інколи вони можуть повеселити, а буває, що я замислююся: “Невже все справді так погано?”. Тоді починаю дивитися, хто це пише, заходжу на сторінку — а там анонімний акаунт без жодного фото. Тож я розумію, що не варто дозволяти подібним коментарям впливати на свій настрій
Співак закликає аудиторію не залишатися осторонь і підтримувати тих, чия творчість їм справді подобається. Позитивні коментарі здатні змінювати загальне сприйняття контенту й допомагати авторам не концентруватися лише на негативі.