Про це пише “Хмарочос”.
Сад росте на внутрішньому подвір’ї школи, де є свій мікроклімат — там на декілька градусів тепліше, аніж ззовні. Володимир Ліщук розповів, що досвід міського садівництва він запозичив у Польщі, де навчався.
Школа стоїть біля русла річки Либідь, де раніше був приватний сектор.
Під час будівництва багатоповерхівок багато дерев викорчували. Деякі з них «врятували» та посадили у новоствореному саду. Так з’явились перші дерева — вишні та бузок. Зараз у саду ростуть інжир, бамбук, яблуня, кизил, юка, оцтове дерево.
Також в саду є ліани, які забирають зайву вологу з фундаменту, а листя приймає тепловий удар, тому стіни не перегріваються. Серед ліан є два види винограду, плющ, гліцинія та текома. Тут ростуть першоцвіти: декілька видів пролісків, дикі примули, морозники, всі вони занесені до Червоної книги. Є й трав’янисті рослини: м’ята, чебрець, меліса та котовник.
«Ідеєю створення було започаткувати творчу майстерню для школярів і вчителів, а також простір для відпочинку. Щоб діти могли спостерігати різні екологічні зміни, як рослини змінюються в різні пори року, як вони ростуть та квітнуть завдячуючи освітленню… Крім того, візуальна екологія різнокольорового саду знімає стрес та підіймає настрій», — розповідає вчитель.
У теплу погоду в саду проходять уроки мистецтва та рухливі перерви, повідомляють у Департаменті освіти і науки КМДА. Діти з батьками та вчителями доглядають за рослинами, для них виокремлені спеціальні ділянки у просторі.
Читайте також: Кияни пожертвували майже 50 тис.гривень для порятунку старезного дубу у Ботсаду Фоміна
Володимир Ліщук є членом громадської організації «Всеукраїнська екологічна ліга», яка також надає нові насадження й створила у школі екологічний гурток на базі саду.