Російські військові розстріляли родину в селі Званівка Бахмутського району. Окупанти ввірвалися в село на Донеччині та зайшли до хати мирних жителів, почали стріляти. Двоє синів та батько загинули, мати отримала поранення. Тепер жінка перебуває у лікарні на Дніпропетровщині.
57-річній жінці росіяни поцілили у щелепу. Однак куля пройшла на виліт і вона чудом врятувалася, а коли самотужки дісталася до медустанови на підконтрольній Україні території, розповіла про пережите.
Каже, що вороги весь день тримали їх під прицілом, намагалися дізнатися, де в селі перебувають воїни ЗСУ, ходили по населеному пункту, а ввечері повернулися і за 5 хвилин розстріляли:
Спочатку все питали, де вороги. Автомат до чоловіка приставили. Казали: “Обирай, чоловік чи син?”, — дилиться жінка з журналістами Суспільного. — Я їм на Біблії клялася, що не бачила українських солдатів і не знаю, де вони живуть
61-річний чоловік Олександр та старший 37-річний син Олександр загинули, а Ольга, отямившись, взяла в руки ніж і вийшла з хати, шукати власного порятунку.
Ми чотири роки прожили, ракети літали, безпілотники — ніхто з нас поранений не був. Ми думали, що контролюємо ситуацію, — каже Ольга. — Збиралися йти, бо останні десять днів було пекло. Постійно літали безпілотники, сотнями. Ми від нервового напруження не їли нічого ті десять днів. Ховалися у погребі, думали, що згоримо заживо
Молодшого сина, 32-річного Володимира, який ще зранку вийшов за водою, Ольга знайшла в іншому підвалі — росіяни застрелили разом з сусідкою та її сином.
Сусідці в обличчя вистрілили, поруч з нею її син лежав. І мій. Я підняла його руку, а вона воскова, як у ляльки. Сказала: “Вово, пробач мені”, помолилася і пішла… Хотіла хоч одному в живіт і хай застрелить. Я не боялася. Вийшла і кричала. А потім зрозуміла, що я сама в цій частині села: немає ні російських, ні українських військових
Аби дістатися до безпечної території жінка йшла 12 годин замінованими полями та ховаючись від обстрілів. Згодом отримала першу допомогу у першому медзакладі, до якого потрапила. Тепер вона у відділенні щелепно-лицевої хірургії на Дніпровщині. Її прооперували, психологи надають допомогу.
Обласна прокуратура Донеччини класифікувала як воєнний злочин, який спричинив загибель людей (частина 2 статті 438 Кримінального кодексу України).