Росія втратила 40% нафтопереробки, – експерт

Удари по російській нафтопереробній інфраструктурі стали однією з ключових подій 2025 року — Україна перетворила нафтову галузь РФ на вразливе місце, завдавши по ній стратегічної серії ударів.

Про це говорить військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.

Ці атаки вже вплинули на війну і створили для Кремля довгострокові проблеми з пальним, експортом і фінансуванням армії.

Нафтопереробка — це критична основа для забезпечення армії пальним, тому удар по НПЗ автоматично відбивається на боєздатності російських військ, говорить Снєгирьов. Зниження обсягів перероблення і перебої в логістиці пального ускладнюють переміщення техніки, обмежують інтенсивність операцій і підвищують вартість утримання угруповань військ армії РФ. А без стабільного забезпечення пальним неможливо вести наступальні операції колишнього масштабу, додає аналітик.

За підрахунками експерта, лише за листопад 2025 року по законних воєнних цілях на території країни-окупанта було завдано 41 удар із використанням як ударних безпілотників, так і балістичних засобів ураження. Це як стаціонарні об’єкти — підприємства військово-промислового комплексу, так і нафтопереробні підприємства Росії.

За останні кілька місяців українські дрони уразили низку нафтопереробних заводів на європейській частині Росії:

  • Сизранський НПЗ;
  • Волгоградський НПЗ;
  • Саратовський НПЗ;
  • нафтопереробний завод в Ухті;
  • НПЗ в Самарі за 1000 км від України;
  • Краснодарський НПЗ;
  • Рязанський НПЗ;
  • Афіпський НПЗ;
  • Ільський НПЗ;
  • НПЗ в Уфі.

“Про наслідки цих ударів можна судити за заявами самої російської сторони. Так, підвищення ПДВ з 20 до 22% — досить показовий момент. Це свідчення того, що грошей у російському бюджеті на фінансування активних операцій в Україні вже немає”, – зазначає Снєгирьов.

Російський бюджет приблизно на третину залежить від надходжень саме нафтодоларів, тому ефективність ударів по російських НПЗ — більш ніж показова, додає аналітик. І нагадує, що на території РФ НПЗ не більш як 40. І, за оцінками самої російської сторони, приблизно 40% із них або частково, або повністю зупинили виробничий цикл.