Росія почала використовувати проти України дрони на оптоволокні з дальністю до 50 км

Wikipedia

Україна адаптується до нової загрози, розробляючи системи перехоплення

Про це повідомив перший віце-прем’єр України та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у розмові з Business Insider.

За його словами, українські військові вже працюють над технологіями протидії – розробляють та тестують різні методи у кількох бригадах.

“Беспілотники на оптоволокні показали, що пристрої, несприйнятливі до засобів радіоелектронної боротьби, становлять значну загрозу для постачання та особового складу”, – зазначив він.

Перехопити такий дрон важко

Такі дрони управляються через котушки довгих кабелів, що підтримують постійний зв’язок із оператором. Це робить їх практично невразливими для радіоелектронного придушення, що посилює їхню ефективність на полі бою.

При цьому перехопити подібний апарат надзвичайно важко: Business Insider зазначає, що найкращий шанс збити оптоволоконний FPV-дрон — влучити в нього з дробовика, що потребує гарної реакції та удачі.

Дальність польотів

Як правило, волоконно-оптичні дрони мають дальність від 10 до 25 кілометрів. Однак, як зазначає видання, і російські, і українські інженери активно прагнуть збільшити цей показник.

У жовтневому звіті Інституту вивчення війни (ISW) йшлося про те, що російські розробники створили FPV-дрони на оптоволокні з дальністю до 50 кілометрів, але офіційного підтвердження цієї інформації не було.

Де в Україні зафіксували дрони на оптоволокні

Вперше такі апарати почали з’являтися на Донеччині. За словами Федорова, використовувати ці дрони непросто: «вони йдуть по вітру, важкі, їм доводиться долати фізичні перешкоди». Крім того, котушка кабелю робить пристрій громіздким та повільним. Проте, вони застосовуються, зокрема в районі Покровська.

Експерти з безпілотників, опитані Business Insider, вважають, що створення апаратів з оптоволоконним зв’язком на дистанції понад 40 кілометрів технічно можливе, але пов’язане з низкою труднощів. Вага котушки обмежує корисне навантаження та змушує зменшувати розмір боєголовки. Якщо збільшувати раму дрона, апарат втрачає маневреність, що знижує його бойову ефективність.

Україна адаптується до нової загрози, розробляючи системи перехоплення, влаштовуючи засідки і навіть намагаючись перерізати кабелі, які тримають у повітрі дрони.

“Ми шукаємо спосіб відповісти, і це, ймовірно, підштовхне поле бою у бік автономних безпілотників, які, як ми очікуємо, стануть наступним етапом війни”, – заявив Федоров.

Автономні дрони, пояснює видання, не вимагають участі пілотів — управління та ухвалення рішень здійснюється за допомогою штучного інтелекту. Україна, яка прагне мати перевагу у гонці озброєнь з Росією, активно інвестує у розвиток цих систем.