Родина Булгакових: життя у будинку №13

Автор: Тетяна Ніжинська
16:39 15.05

Андріївський спуск, 13 — одна з найвідоміших адрес Києва. Це не просто музей. Це дім, в якому колись жила родина Булгакових, місце де розігрувалися трагічні і радісні події їх життя. І водночас будинок №13 — це повноправний герой роману «Біла гвардія». Його стіни «пам’ятають» реальних людей, що стали прототипами роману і «знають», що Булгаков вигадав, а що написав з натури.

Родина Булгакових: життя у будинку №13

Сьогодні виповнюється 130 років від дня народження Михайла Булгакова. Булгаков народився 3 (15) травня 1891 у домі по вулиці Воздвиженська, 10 (за сучасною нумерацією — будинок 28). За іронією долі день народження письменника співпав з іменинами його батька — Афанасія Івановича Булгакова.

Воздвиженська вулиця стала першою адресою сім’ї, однак далеко не останньою. Родина винаймала то одну, то іншу квартиру у Києві, так як власної нерухомості в столиці не мала. У доволі довгому списку булгаковських адрес перше місце займає все ж саме будинок №13 по вулиці Андріївський спуск. Цей будиночок увіковічив сам письменник, зробивши його, практично, одним з «героїв» роману «Біла гвардія». І хоча Михайло Афанасійович згадує з теплотою і ніжністю цей свій дім, все ж фатальна цифра «13» зіграла свою трагічну роль в історії сім’ї.

Родина Булгакових — Музей Булгакова у Києві — Михайло Булгаков — Андріївський спуск 13
Музей Михайла Булгакова у Києві. На фото: вітальня дому Булгакових і портрет батька письменника. Джерело: life.bodo.ua

Читайте також: Фатальні сторінки життя Леся Курбаса

Погана прикмета

Переїзд родини у будинок за номером 13 стався у восени 1906 року. Тоді побоювання деяких знайомих, щодо нещасливої цифри здавалися марновірством, адже справи сім’ї йшли вгору. Афанасій Іванович вибудовував успішну кар’єру уже мав посаду ординарного професора Київської духовної академії, а в 1906 році успішно захистив дисертацію і отримав диплом доктора богослов’я.

Єдиною проблемою тоді здавалося погіршення зору Булгакова-старшого, але хворобу можна було «списати» на те, що професор багато працював. Побоювання почалися тоді, коли найкращі окулісти Києва стали розводити руками, а стан хворого погіршувався. Хвороба прогресувала дуже швидко і вже у березні 1907 року в одній із кімнат будинку №13 Афанасій Іванович помирає в страшних муках. Виявилося, що причиною смерті стало захворювання нирок.

Картина згасаючого на очах тата назавжди закарбувалася в пам’яті Михайла Булгакова. Тому у романі «Біла гвардія» саме у тій кімнаті, де колись страждав батько письменника, практично помирає Олексій Турбін.

Із роман «Біла гвардія»: «Он лежал, источая еще жар, но жар уже зыбкий и непрочный, который вот-вот упадет. И лицо его уже начало пропускать какие-то странные восковые оттенки, и нос его изменился, утончился, и какая-то черта безнадежности вырисовывалась именно у горбинки носа, особенно ясно проступившей. Еленины ноги похолодели, и стало ей туманно-тоскливо в гнойном камфарном, сытном воздухе спальни…»

Можливо, саме хвороба батька і стала однією з причин, через яку Михайло Булгаков вирішив стати лікарем. А можливо на вибір професії вплинули приклади двох дядків (братів мами письменника), які були лікарями і мали доволі прибуткові власні практики. Як би там не було, але саме ставши студентом Університету Святого Володимира, Булгаков зрозумів, що хвороба батька є спадковою. Так Михайло Афанасійович досить рано зрозумів, якою саме смертю йому доведеться померти.

Родина Булгакових — Музей Булгакова у Києві — Михайло Булгаков — Андріївський спуск 13
Музей Михайла Булгакова у Києві. На фото: мати письменника Варвара Михайлівна. Джерело: sergey-larenkov.livejournal.com

Читайте також: Українки можуть все! ТОП-6 наших вражаючих співвітчизниць

Акація, бузок та новий порядок

Після смерті батька відповідальність за родину та дітей повністю лягла на плечі ще досить молодої удови Варвари Михайлівни. У романі «Біла гвардія» Булгаков називає її не інакше як «світла королева». Ця дивовижна жінка досить мужньо справлялася з викликами долі і змогла не тільки гідно виховати, але й забезпечити освіту усім своїм дітям.

У 1909 році на Варвару Михайлівну чатувала нова проблема — зміна власника дому. Молодий інженер Василь Павлович Листовничий придбав у кредит чотири будинки за адресою Андріївський спуск, 13. Новий власник мав свої плани щодо нерухомості, серед яких і переселення Булгакових з другого поверху на перший — менш зручний.

Але Варвара Михайлівна відстоювала інтереси родини з почасти дипломатичною, а почасти і суту жіночою хитрістю: відправилася до нового власника і нагадала йому, що вона удова з сімома дітьми. Зрештою другий поверх за родиною таки залишили, хоч і відібрали частину легендарної веранди.

Родина Булгакових — Музей Булгакова у Києві — Михайло Булгаков — Андріївський спуск 13
Музей Михайла Булгакова у Києві. На фото: сестри та брати Михайла Булгакова. Джерело: sergey-larenkov.livejournal.com

Читайте також: Об’єднані Лук’янівською тюрмою: Богомолець, Петлюра, Рильський, отець Олександр

Листовничий був інженером тому займався облаштуванням своєї нової власності професійно. Частину веранди відібрав не через примхи, а задля будівництва пожежної драбини. Гору, що нависла над будинком, вирішив укріпити: насадив кущі бузку та молоді дерева акації. А весь маєток обгородив парканом.

Так на затишному подвір’ї, наповненому ароматами квітів, у літню пору часто чаювали Булгакови. Тут же гралися й молодші сестри письменника, до яких з охотою приєднувалася і дочка домовласника Ніна.

Картину дитячих ідилічних спогадів Ніни Листовничої через багато років зруйнував Михайло Булгаков, зробивши Василя Листовничого прототипом героя Василя Лисовича. Справа в тому, що у романі «Біла гвардія» домовласник показаний як досить неприємний, хитрий та навіть мерзенний тип.

Із роман «Біла гвардія»: «Тайна и двойственность зыбкого времени выражалась прежде всего в том, что был человек в кресле вовсе не Василий Иванович Лисович, а Василиса… То-есть, сам-то он называл себя — Лисович, многие люди, с которыми он сталкивался, называли его Василием Ивановичем, но исключительно в упор. За глаза же, в третьем лице, никто не называл инженера иначе, как Василиса. Случилось это потому, что домовладелец с января 1918 года, когда в городе начались уже совершенно явственно чудеса, сменил свой четкий почерк и вместо определенного «В. Лисович», из страха перед какой-то будущей ответственностью, начал в анкетах, справках, удостоверениях, ордерах и карточках, писать «Вас. Лис».

Ніна Листовнича рішуче протестувала проти такого несправедливого тлумачення образа батька, про що писала в листі до сестри письменника Надії. Та в свою чергу наголошувалася, що Василина — це лише літературний образ, узагальнений тип, який немає нічого спільного з реальним інженером Василем Листовничим.

Родина Булгакових — Музей Булгакова у Києві — Михайло Булгаков — Андріївський спуск 13
Музей Михайла Булгакова у Києві. На фото: сестра письменика Варвара, яка стала прототипом Олени з роману «Біла гвардія». Джерело: sergey-larenkov.livejournal.com

Читайте також: Михайло Булгаков, Іван Франко, Микола Гумільов та Анна Ахматова – всі вони вінчалися у Києві

Покидаючи батьківський дім

У 1908 році з легкої руки Варвари Михайлівни та її подруги Софії Давидович відбулося знайомство Михайла Булгакова з Тетяною Лаппа. В подальшому мама письменника неодноразово шкодувала, про те, що виконала роль «купідона». Роман студента Булгакова з дівчиною з Саратова був досить нервовим, призводив до того, що Михайло погано вчився і тринькав гроші.

Але зрештою всім довелося змиритися зі шлюбом. У 1913 році у церкві Миколи Доброго відбулося вінчання. Церемонію проводив Олександр Глаголєв — друг сім’ї і водночас прототип отця Олександра з роману «Біла гвардія».

Щасливу подію з присмаком гіркоти Варвара Михайлівна Булгакова описує так:

«щойно піднялася з одра хвороби, куди мене уложило Мішене весілля. У мене ще вистачило сил з честю провести їх до вінця і зустріти з хлібом та сіллю та й взагалі не зіпсувати сімейного торжества…»

Так навесні 1913 року у домі №13 стало на одну жительницю більше. Однак довго молодята не зловживали прихистком у батьківському домі, вже восени Михайло Булгаков з Тетяною перебираються у квартиру на вулиці Рейтерській, 25.

Остаточно зв’язок з домом №13 Булгаков порве у 1918 році, коли настане його черга терпіти небажане весілля. Варвара Михайлівна після багатьох років роману з лікарем Іваном Воскресенським таки наважиться на шлюб. Після весілля родина переїздить жити у будинок №38 по вулиці Андріївський спуск. 

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...