Родичам військових, які загинули, боронячи край, не сподобалась ідея створення Національного військового меморіального кладовища у Гатненській громаді на Київщині. Саме там тепер планують реалізувати проект, повідомляє Радіо Свобода.
Під цвинтар планують виділити понад 265 гектарів землі по праву сторону нині чинного Південного кладовища столиці. На початку осені її передачу погодила обласна адміністрація. Поруч також розташоване Німецьке кладовище часів Другої світової війни.
«Ми ті родини, в кого урни з прахом вдома чи на зберіганні в крематорії», – каже мати одного із загиблих бійців.
«Гатне не столиця, то вже передмістя. Це не достойно наших хлопців», – пояснює свою позицію родичка загиблого Неля Шастун.
«Дуже незручна транспортна розв’язка, це окружна, де постійно затори», – вважає Віра Литвиненко.
До цього кладовище пропонували будувати у Биківні, з такою ідеєю погоджувалась влада Києва. Відтак, родичі військових очікували на реалізацію об’єкту саме там. Проте кажуть, що ідею не погодив президент. А тепер вони дізналися, що останочно обрано Гатне.
«Це дуже сильно роздратувало і просто вбило родини у розпач, бо виглядало це так, ніби владі абсолютно, вибачте за це слово, нас**ти на проблеми родин загиблих військовослужбовців. А це дуже вразлива категорія, враховуючи, що більша частина з них – загиблі в Маріуполі військовослужбовці, загиблі на «Азовсталі», це хлопці і дівчата, яких ми забирали з окупованої території через обмін тілами загиблих і родичі проходили дуже болісну процедуру опізнання, ДНК-експертизи», – каже керівниця патронатної служби «Азову» Олена Толкачова.
Будувати Національне військове меморіальне кладовище родичі військових просили в межах Києва.
Спочатку пропонували біля Бабиного Яру. Однак не погодилися історики і єврейська громада. Тоді була запропонована Лиса Гора. Але проти виділення 140 га землі виступали екоактивісти – Лиса Гора є пам’яткою архітектури і належить до природно-заповідного фонду.
Тоді висунули ідею перенести проект на Співоче Поле, поряд з монументом «Батьківщина-матір» та Національним музеєм історії України у Другій світовій війні. Однак цю ідею відкинули – бо замала ділянка.
Так само не пройшла пропозиція розмістити військовий цвинтар у Берковцях та в районі Виставкового центру.
Навесні 2023 року активно заговорили про варіант ділянки під кладовище в Биківнянському лісі, що на Броварському проспекті, розташованому за 6 км. від станції метро Лісової. А тепер – планують реалізацію біля селища Гатного за 7 км від станції метро “Іподром”.
Керівник Інституту національної пам’яті Антон Дробович розповідає, що робити нове кладовище у Биківні проблематично, бо ця територія ще не досліджена з часів Другої світової війни. Відтак, може статися, що коли почнуть копати на ділянці, виявлять решти полеглих у минулому столітті воїнів, відтак, доведеться роботи припиняти, проводити подальші розкопки, залучати експертів. А це може зайняти місяці, а то і роки.
“Звісно, ми сказали, що так не варто робити. Це дуже небезпечна історія”, – сказав Дробович.
Актуальна проблема сьогодні – що кладовище потрібно будувати на вчора. Бо у крематорії зберігається прах загиблих військових, родини чекають на поховання. Деякі вже навіть забрали останки та поховали на цвитнарях у своїх населених пунктах. Інші – чекають. Проте кажуть, що у крематорії в Києві прах зберігається безкоштовно рік, а тоді доведеться за послугу сплачувати. Хоча, передовсім, має місце етичний момент – бо родичі погано себе почувають, не завершивши процедуру поховання близьких.
Критерії, за якими обрали ділянку в Гатненській громаді:
- загальна площа має бути більш ніж 100 гектарів з урахуванням санітарних норм та можливістю будівництва меморіального комплексу;
- зручна локація з наявним громадським транспортом;
- можливість проведення офіційних церемоніальних заходів;
- відсутність юридичних перепон, які здатні зупинити будівництво НВМК.
Концепцію кладовища напрацювали за новими традиціями будівництва та вшанування загиблих. Майбутній цвинтар ще називають «Українським Арлінгтоном», за назвою американського військового кладовища, приклад якого беруть за основу. Цвинтар, за даними Міністерства ветеранів «включатиме комплекс споруд та площ: військове кладовище, колумбарій, ритуальну будівлю, сучасний крематорій, музей, допоміжні споруди для організації почесних поховань».
Нагадаємо, Київрада у квітні 2023 року відвела землю під Національне військове меморіальне кладовище. Раніше очікувалось, що військове кладовище може запрацювати вже восени цього року. Та напередодні у Мінкульті заявили, що Військове кладовище у Биківні неможливо побудувати у стислі терміни. Наприкінці серпня в уряді повідомили, що Національне військове меморіальне кладовище, де будуть поховані українські Герої, які ціною власного життя боронили незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, планують створити на території Гатненської громади Фастівського району Київської області.