В Оленівці 28 липня 2022 року росіяни вбили щонайменше 53 українських полонених. Цей злочин досі лишається безкарним.
Українські правоохоронці розслідують вибух у Волноваській колонії №120 як порушення законів і звичаїв війни. За даними, які Офіс генпрокурора оприлюднив 29 липня 2024 року, вибухи пролунали між 23:00 28 липня та 01:00 29 липня 2022 року. Згідно з даними слідства, на той час у бараці утримувалося 193 військовополонених полку “Азов”.
Про теракт у колонії в тимчасово окупованій Оленівці розповів боєць 12 бригади полку “Азов” Остап.
Він був свідком підготовкри росіянами теракту та перебував у бараку під час вибуху, рятував побратимів. Історію розповіло Суспільне Донбас.
У спеціально облаштованому ангарі для бійців “Азова” влаштували вибух, перед ним для відводу очей стріляли РСЗВ та міномету, допомогу пораненим не надавали протягом кількох годин, насміхались, намагались приховати сліди та докази і все — заради помсти азовцям
Історія бойового медика
Остап боронив Маріуполь, потім на “Азовсталі” як бойовий медик рятував бійців, виходив із бункеру, який називали “залізяка”.
З 19 травня Остап перебував у колонії №120 у тимчасово окупованому селищі Оленівка. Він був серед тих полонених, яких підірвали у бараку в ніч з 28 на 29 липня 2022 року.
Чоловік каже, що перед самим терактом полонених спеціально перевели в інший барак – до епіцентру майбутнього вибуху.
Було два великі бараки, де тримали азовців. Нас окремо посадили від всіх. 27 липня (2022 року — прим.) до нас прийшли у бараки.
Зачитали список з 200 людей. Сказали зібрати речі, що ми переселяємося. Ми всі зібрали речі і нас невеликими групами вивели за територію колонії у промзону.
Там був спеціально підготований ангар. Це був цех, там стояли верстати токарні. Я так зрозумів, що це цех, де люди, які відбували покарання щось виробляли
У окремому бараці було підготовлено 200 ліжок, які стояли близько одне від одного.
Ввечері ми перерахувалися: якраз нас рівно 200 чоловік. Потом вночі декількох забрали і ще одного зранку забрали. 28 числа в нас залишилося 193 по списку.
Десь в обід прийшла адміністрація колонії і вигнала нас всіх на вулицю. Вони щось там робили в ангарі. В самому ангарі стояла кран балка і трансформатор.
Вони сказали, що вони нам проводять нічне світло. Десь вони там перебували півтори-дві години, після чого вони пішли, і ми назад в ангар
Військовослужбовець згадує, як близько 22:30 він розмовляв зі своїм другом “Космосом”, а потім пішов спати.
Лягли, я не міг заснути. Пройшло десь хвилин 20 — і відпрацювала система РСЗВ “Град”, яка максимально близько стояла до тюрми.
За весь час, поки ми знаходилися в Оленівці, жодного разу так близько ніяка артилерійська установка не стояла. А цього разу, ну, просто максимально близько.
Вона відпрацювала весь боєкомплект: 40 ракет вистрілила. Я ще дуже здивувався, чому так близько
І ще через декілька хвилин почалися вибухи. Трагедія сталася у полоненого на очах. На щастя, йому вдалося вижити, а згодом – повернутися додому.
був один типу “приліт” просто в нікуди, це було на 100% зімітовано —для того, щоб ми моли почути звук. Швидше за все міна 120 мм, а до лінії фронту, до нашої першої лінії фронту було 17-18 кілометрів. Міномети так далеко не стріляють.
Проходить десь хвилина півтори, до двох хвилин — і стається перший вибух в бараку якраз коло цього трансформатора.
Це досить велике приміщення, шириною десь 30 метрів. І так сталось, що я якраз спав в іншому куті від трансформатора. Це сталося переді мною
Остап тоді отримав 9 осколкових поранень. Але поруч з нарами, де він лежав біля стіни, вибуховою хвилею вибило вікно, і він зміг вивести кількох людей назовні з бараку.
Я просто побачив сполох, з верхньої частини нар я упав на підлогу. І одразу моментально другий вибух. І все починає горіти.
Другий вибух: всі горять, всі кричать, люди починають виходити з будівлі, а не можуть вийти, бо вихід завалений і ліжками, і тілами. Паніка почалась
У приміщенні була п’ятилитрова бочка з водою, а ті, що вижили, намагалися загасити вогонь та врятувати інших. Однак це була дуже важка ситуація.
Я забіг, щоб витягнути свого друга я підбіг до нього: він був мертвий. І ще декілька людей догорали. Ми просто не могли в самий епіцентр вогню залізти, тому що там була дуже велика пожежа, їх завалило ліжками. Ми просто чули, як вони кричать
Медичну допомогу тим, хто врятувався, росіяни не надавали
Ми почали всіх поранених тягнути до в’їзду на територію колонії. Коли ми підтягнули всіх поранених і почали підходити ближче до паркану, до в’їзду (він освітлювався), спецназ почав стріляти в гору і кинув нам світлошумову гранату.
Ми почали сортувати дуже важких, важких і середньої важкості поранених. Важкопоранених ми складали по ліву сторону цієї алейки, на якій ми були, а середніх і легких поранених — по праву сторону. Один з спецназівців кинув вміст своєї аптечки: джгут Есмарха та радянський ІПП (індивідуальний перев’язувальний пакет)
Ті, що вижили, намагалися надати допомогу одне одному – аби зробити імпровізовані турнікети, рвали на собі одяг, зав’язували на кінцівках, ламали гілки, намагалися зупиняти кровотечі.
Остап каже, що через ненадання росіянами медичної допомоги постраждалим на його очах померло щонайменше 6 українських військових з пораненнями від вогню. Це при тому, що на території тюрми були медики з 555-го госпіталя, медичні засоби – бандажі, турнікети. Лікарі просилися аби їх відправили на поміч, але їх не пускали. Підійти змогли через 4-5 годин, коли найбільш постраждалі загинули. 47 з тих, хто вижив, померли зразу, а інші не доїхали просто до лікарні.
Десь хвилин через 40, може, через годину нам кинули декілька простирадл працівники. Цими простирадлами ми перемотували хлопців.
Хлопці почали помирати від крововтрати, внутрішньої переважно. І від опіків: було декілька дуже важких, вони мали опіки майже всього тіла.
Ніколи не забуду і завжди буду про це говорити. Коли помер побратим, дуже-дуже важко поранений, я підійшов до нього подивитися, що з ним, і побачив, що він помер. Заступник начальника тюрми стояв в цей момент, пив каву і каже: “Цей вже здох?
Відтворити події полонені змогли згодом, коли усіх, хто вижив, перевели до іншого приміщення колонії.
Нас, легких поранених, відвели назад на територію колонії. Поселили в ДІЗО. В камері нас було 35 людей, а в іншій камері — 37. І ми просто по пам’яті згадували, хто є, кого нема, кого ми завантажили у КамАЗи, хто поїхав у лікарню у Донецьк, а хто лишився. І так по пам’яті, ми прикинули що до 54-55 людей (померли)
Такої точної немає, щоби прямо поцілити в одне місце з інтервалом у 2 секунди
З найбільшою ймовірністю у приміщенні, де стався вибух та в якій перебували близько 200 людей, була закладена вибухівка, каже Остап.
ніякої зброї поки що такої точної немає, щоби прямо поцілити в одне місце з інтервалом у дві секунди.
Коли стався вибух дах був назовні, а не всередину. Якби по нам щось прилетіло би, дах був би провалений всередину. А так: він була назовні. І видно було, що її ударною хвилею розірвало, а не що її пробила якась ракета.
Також побратим, якого взяли на впізнання тіл, свідчить, що стояло відро з уламками, які вони розкидували і потім казали, що по нас перелетів HIMARS
Серед тіл, які повернули до України під час обміну 11 жовтня 2022 року, як повідомила російська сторона були останки 57 полонених, яких утримували на території колонії в Оленівці. Крім того, упродовж вересня-жовтня повернули тіла ще двох вбитих, чиї особи не було не були встановлені. Згодом підтвердилось їх перебування на території Оленівки.
На 6 серпня 2024 року, йдеться у відповіді, вдалось встановити та ідентифікувати особи 49 жертв. 48 — після молекулярно-генетичних експертиз, дані щодо одного — з показань потерпілих та свідків. Крім цього, ідентифіковані ще семеро загиблих українських бійця, які не перебували під час вибуху у бараці.
Не ідентифіковані троє загиблих, один з яких ймовірно загинув в результаті вибуху у приміщенні бараку, повідомили у ОГПУ.
В ході досудового розслідування допитали 20 військовослужбовців “Азова”, які безпосередньо перебували у приміщенні під час вибуху, та які в подальшому були звільнені в ході обмінів військовополоненими з РФ.
Також допитали близько 40 військовослужбовців, які утримувались у колонії та перебували та, коли стався вибух.
“У кримінальному провадженні призначено та проведено не менше 110 експертиз, зокрема експертизи матеріалів, речовин та виробів, вибухотехнічні, трасологічні, зброї та слідів і обставин її використання, судово-медичні та молекулярно-генетичні експертизи. На теперішній час отримано висновки у всіх призначених експертизах, за винятком 11 висновків судово-медичних експертиз щодо причин загибелі військовослужбовців, тіла яких були видані в ході репатріаційних заходів”, — повідомили Суспільному в ОГПУ.
“За результатами проведених експертиз на теперішній час органом досудового розслідування перевіряється кілька версій щодо типу озброєння та механізму його застосування, однак дотепер не отримано достатніх даних та доказів, які б давали можливість стверджувати про високу вірогідність будь-якої з цих версій”, — відповіли Суспільному. Донбас. – До того, у 2023 році ОГПУ повідомляв про імовірне застосування термобаричної зброї (грататомета).
Підозри оголошені 27 липня 2024 року: двом чоловікам, громадянам України, які обіймали посади начальника та першого заступника начальника установи створеної угрупованням “ДНР” на базі колонії. Їм інкримінують жорстоке поводження з військовополоненими, поєднане з умисним вбивством, вчиненим за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 438 КК України).
СБУ назвала, імена підозрюваних — Сергій Євсюков та Дмитро Нейолов. Також у СБУ розповіли, що у листопаді 2022 року обох окупантів зняли з “посад”, наразі вони переховуються на тимчасово окупованій частині Донеччини.