За проєкт головного кошторису країни в цілому проголосували 276 народних депутатів.
Зазначимо, що в парламенті точились дебати щодо документа і після першого читання були внесені значні зміни, особливо по частині видатків.
Зокрема, головний кошторис країни на наступний передбачає:
- Доходи держбюджету до 1,77 трлн грн (збільшили на 22 млрд грн ).
- Витрати залишаться майже незмінними — близько 3,35 трлн грн.
- Дефіцит бюджету – 1,57 трлн грн (було зменшено на 22 млрд грн).
- Прогноз щодо реального ВВП – 4,6% (в першому читанні показник був 5%).
- Середньорічний курс гривні до долара очікується 40,7 грн (у попередньому прогнозі було 41,4 грн).
- Інфляція – 9,7% (в першому читанні було 10,8%).
Зовнішні запозичення скоротили на 103,5 млрд грн для відповідності угоді з Міжнародним валютним фондом (МВФ) – з $42,9 млрд до $41 млрд. Це компенсується шляхом збільшення внутрішніх запозичень на 81,4 млрд грн.
Основну статтю видатків майбутнього бюджету становить оборона — 22,1% бюджету або 1,69 трлн грн спрямують на потреби армії.
Передбачені також видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу (ОПК): 43 млрд грн — на виробництво БПЛА, ще 43 млрд грн — на виробництво боєприпасів та зброї в Україні.
Соціальні стандарти
Мінімальна зарплата з 1 січня 2024-го повинна збільшитись до 7,1 тис. грн, а з 1 квітня — до 8 тис. грн. (Мінімальна зарплата в Україні не змінювалися з 1 жовтня 2022 року та зараз становить 6700 гривень).
Крім того, бюджетні зміни передбачають, що посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки зросте з 1 квітня до 3195 грн, з 1 липня 2024 року – 3600 грн (наразі цей показник складає 2893 грн).
У 2024 році номінальна зарплата становитиме 21 809 грн, а скорегована на інфляцію зросте на 8,5% (раніше очікувалося зростання на 6,0%).
З початку наступного року також планується підвищити прожитковий мінімум — до 2 920 грн, а мінімальну пенсію до 2361 грн (зараз вона становить 2093 грн).
Видатки на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу становитимуть 49,9 млрд гривень. Це більше ніж у поточному році на 12 млрд грн або на 32%. Прогнозується, що їх будуть отримувати 3,2 млн домогосподарств.
Бюджети установ
Низка відомств отримає більше грошей:
- Мінфін — 574,619 млрд грн (+6,9 млрд грн).
- ВРУ — 2,954 млрд грн (+140 млн грн).
- СКМУ — 11,408 млрд грн (+61,8 млн грн).
- Державна судова адміністрація — 20,601 млрд грн (+59,5 млн грн).
- МОН — 171,159 млрд грн (+285,4 млн грн).
- МОЗ — 201,731 млрд грн (+ 1537,7 млн грн).
- Мінсоцполітики — 471 млрд грн (+ 588 млн грн).
- Мін захисту довкілля — 8,915 млрд грн (+205,6 млн грн).
- Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — 35,134 млрд грн (+44,4 млн грн).
- Мінʼюст — 18,671 млрд грн (+51 млн грн).
- Антимонопольний комітет — 578, 3 млрд грн (+241,7 млн грн).
- НАЗК — 1,305 млрд грн (+13,3 млн грн).
- Державне космічне агентство — 1,524 млрд грн (+357,4 млн грн).
Урізали бюджети на наступний рік для таких установ:
- Мінстратег — 51,205 млрд, (-4815 млн грн).
- Мінкульт — 10,7 млрд (-427 млн грн), шляхом списання коштів “Музею Голодомору”.
- Офіс Генерального прокурора — 14,588 млрд, (-59,2 млн).
- БЕБ — 1,348 млрд грн (-409,4 млн).
- Держспецзвʼязку — 50,625 млрд грн (-4815,4 млн).
Читайте також: “Центральна влада не впоралася з фінансуванням армії” – Кличко відреагував на вилучення ПДФО у громад
Як відомо, міністр фінансів Сергій Марченко нещодавно заговорив про необхідність наближення курсу долара до 41,4 грн. Він переконує, що слабшання гривні необхідно бізнесу, який продає товари з України за кордон.
Також вартість житла у новобудовах вираховують за курсом 40-42 грн/$. Як розповів економічний експерт Володимир Семенцов, таким чином ринок створює для себе комфортні умови на випадок змін в економіці.