Але які ризики несе у собі така ініціатива? Про це в етері Прямий FM розповів фахівець з кібербезпеки Костянтин Корсун.
“Україна наразі до цього не готова інституційно, тому що мова йде про чергове обмеження прав громадян. На відміну від країн Заходу, в Україні відсутні належні інститути, які б контролювали роботу правоохоронних органів”, – наголошує експерт.
Корсун також звертає увагу на те, що введення такої системи може призвести до серйозних зловживань з боку правоохоронних органів.
“Немає гарантії, що правоохоронці не зловживатимуть доступом до даних. Вони можуть використовувати їх для політичного тиску чи стеження за журналістами”, – попереджає він.
Збір і обробка персональних даних викликає багато запитань щодо зловживань з боку державних органів. Костянтин Корсун нагадує про випадки витоку інформації та продажу баз даних у минулому, а також про скандали, де працівники спецслужб використовували свої повноваження для політичного тиску.
“Чи маємо ми гарантію, що такі дані не будуть використовуватися для переслідування політичних опонентів або активістів? В Україні такі запобіжники поки що відсутні”, – підкреслює експерт.
Також постає питання щодо можливого несанкціонованого доступу до цієї системи з боку країни-агресора. Як зауважив Корсун, наразі немає гарантій, що така система буде захищена від хакерських атак.
“Особисто я не дав би жодних гарантій, що Росія не зможе під’єднатися до цієї системи і використовувати її у своїх цілях. Сучасна техніка, яку закупляють в Україні, може бути слабко захищеною”, – каже Корсун.
Загалом, введення подібної системи викликає серйозні побоювання стосовно приватності громадян та можливого використання даних проти них. Незважаючи на потенційні переваги для підвищення безпеки, без належних механізмів контролю та захисту персональних даних це може стати інструментом зловживань.
Більше інформації про ризики відеонагляду – в етері Прямий FM.
Читайте також: Що робити, якщо дитина не виходить на зв’язок після обстрілу: поради від психолога