Психосоматичні розлади (захворювання) – це різної глибини та тривалості порушення чи збої у роботі органів або систем організму, що виникають під впливом негативних емоційних переживань, психологічного стресу та травматичного досвіду. Про них розповідає Ольга Доманіна в Просторі психологів.
Серед основних чинників, що підвищують ризик розвитку психосоматичних розладів, сучасна психологія виокремлює:
- Суб’єктивно нестерпний психологічний стрес;
- Надшвидкий темп життя, брак відпочинку;
- Несприятливі умови виконання професійних обов’язків;
- Успадкована схильність до певного виду захворювань;
- Індивідуально-психологічні особливості дезадаптивної особистості;
- Гіподинамія;
- Шкідливі звички, адиктивна поведінка
- тощо
Головний біль часто пов’язаний із тривалим стресом, перевтомою або тривожними станами.
Розлади травної системи, до яких відносяться гастрит, виразка шлунку, синдром подразненого кишечника. Стрес і тривога можуть викликати або посилювати ці захворювання.
Болі в спині та м’язах. М’язові болі, напруження в спині можуть свідчити про накопичення емоційного стресу або пригніченої тривоги.
Кардіоваскулярні проблеми. Підвищений тиск, прискорене серцебиття, болі в серці можуть виникати через стрес або постійне нервове напруження.
Шкірні захворювання. Дерматити, висипання, псоріаз часто загострюються через емоційний дискомфорт та стресові ситуації.
Проблеми з диханням. Відчуття браку повітря, задишка або поверхневе дихання можуть бути викликані тривогою, панічними атаками або іншими психологічними станами.
Порушення сну. Безсоння, кошмари, часті пробудження можуть бути спричинені постійними думками про тривожні ситуації або стресові події.
Порушення імунної системи. Часті простудні захворювання або інші інфекції можуть свідчити про знижений імунітет, що виникає на тлі психоемоційного виснаження.
Хронічна втома. Постійна втома, яка не зникає після відпочинку, часто є наслідком емоційного вигорання або депресивних станів.
Порушення апетиту може проявлятися як переїдання, так і відсутність апетиту, часто пов’язані з емоційними розладами.
Симптоми психосоматичних розладів можуть бути індивідуальними і потребують комплексного підходу, що включає медичну діагностику та психологічну допомогу.
Найпоширеніші психосоматичні розлади
Психосоматичні розлади охоплюють ряд захворювань, де психологічні фактори відіграють значну роль у виникненні або загостренні симптомів, а найбільш поширені з них:
Гастроентерологічні розлади
- Синдром подразненого кишечника (СПК): проявляється болем у животі, здуттям, порушенням травлення, які часто посилюються на тлі стресу або тривожних станів.
- Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки: стрес та емоційні проблеми можуть викликати загострення виразки.
Серцево-судинні розлади
- Артеріальна гіпертензія: підвищення артеріального тиску може бути пов’язане зі стресом і постійною тривогою.
- Ішемічна хвороба серця: підвищена емоційна напруга та часті стресові ситуації можуть призвести до спазмів судин та погіршення кровопостачання серця.
Дихальні розлади
- Бронхіальна астма: емоційні фактори, такі як страх і тривога, можуть викликати загострення симптомів астми.
- Гіпервентиляційний синдром: відчуття браку повітря, прискорене дихання, яке часто супроводжує тривожні та панічні атаки.
Шкірні захворювання
- Псоріаз: емоційний стрес і сильні переживання часто викликають загострення псоріазу.
- Атопічний дерматит та екзема: ці розлади можуть бути пов’язані зі стресом та емоційними переживаннями.
- Акне: посилення висипань може бути пов’язане з підвищеним стресом або гормональними змінами, які спровоковані емоційним станом.
М’язово-скелетні розлади
- Фіброміалгія: хронічний біль у м’язах та суглобах, часто поєднаний із тривожними та депресивними розладами.
- Болі в спині, шиї та плечах: виникають через хронічний стрес і напруження, часто пов’язані з сидячим способом життя та емоційними навантаженнями.
Головний біль та мігрень
Головний біль напруги і мігрень можуть виникати через стрес, тривожність, перевтому та недостатній сон.
Порушення сну
- Безсоння: труднощі з засинанням або пробудження серед ночі часто є наслідком емоційного напруження, тривоги або депресії.
- Синдром апное уві сні: може посилюватися через високий рівень стресу, хоча і має фізіологічні причини.
Ендокринні розлади
- Гіпертиреоз (підвищена активність щитоподібної залози): часто посилюється стресом, що призводить до тривожності, дратівливості і втрати ваги.
- Синдром хронічної втоми: постійне відчуття виснаження, яке не зникає після відпочинку, також може бути психосоматичним розладом.
Розлади апетиту
- Анорексія і булімія: ці розлади харчової поведінки мають як психологічні, так і фізіологічні наслідки.
- Переїдання під впливом стресу: виникає, коли емоційний стрес компенсується їжею, що часто призводить до ожиріння.
Профілактика психосоматичних розладів
Профілактика психосоматичних розладів передбачає комплексний підхід, спрямований на зміцнення психологічного та фізичного здоров’я, а також управління стресом.
Ось кілька важливих способі, які допомагають знизити ризик психосоматичних розладів:
Управління стресом
- Практикуйте техніки релаксації, такі як медитація, дихальні вправи, йога. Це допомагає знижувати рівень стресу та тривожності.
- Важливо навчитися розпізнавати стресові фактори та своєчасно відновлювати емоційний баланс.
Розвиток емоційної стійкості
- Підтримуйте здорові емоційні межі, вчіться приймати власні емоції та ефективно їх висловлювати.
- Робота з психологом або психотерапевтом може допомогти розвинути навички емоційного регулювання.
Фізична активність
- Регулярна фізична активність сприяє зниженню рівня стресу, покращує настрій та загальне самопочуття.
- Навіть помірні фізичні вправи, такі як прогулянки на свіжому повітрі, можуть мати позитивний вплив.
Збалансоване харчування
- Повноцінне харчування допомагає підтримувати фізичне та психологічне здоров’я. Деякі продукти сприяють виробленню серотоніну, гормону щастя, який підтримує настрій.
- Уникайте переїдання чи надмірного вживання стимулюючих речовин, таких як кофеїн і цукор.
Режим сну
- Якісний сон є важливим для відновлення організму та нормалізації емоційного стану.
- Розвивайте регулярний режим сну, лягайте спати та прокидайтесь в один і той же час, щоб уникнути хронічного недосипання.
Підтримка соціальних зв’язків
- Спілкування з друзями та рідними допомагає зменшити емоційне напруження і дає можливість отримати підтримку.
- Участь у групових заняттях, хобі та інших соціальних заходах покращує самопочуття.
Навчання навичок тайм-менеджменту
- Ефективне планування часу допомагає уникати надмірної перевтоми та вигорання.
- Встановлюйте пріоритети, розподіляйте завдання та уникайте перевантаження.
Саморефлексія та розвиток усвідомленості
- Практика усвідомленості, саморефлексія та ведення щоденника допомагають краще розуміти свої емоції та потреби.
- Це допомагає знизити ризик виникнення психосоматичних симптомів, адже сприяє вчасному виявленню накопиченого стресу.
Підтримка здорового робочого середовища
Сприяйте створенню умов, які зменшують рівень стресу на роботі: обговорюйте обсяг завдань, підтримуйте баланс між роботою та особистим життям.
Звернення до фахівців
- Якщо ви відчуваєте тривалі симптоми стресу, важливо звернутися за допомогою до психолога або психотерапевта.
- Спеціаліст допоможе розробити індивідуальні стратегії для зниження рівня стресу.