Діти та підлітки не завжди розповідають батькам про свої переживання або проблеми. Водночас труднощі з психічним здоров’ям можуть проявлятися через зміни в поведінці, настрої, сні та самопочутті.
Серед тривожних ознак, на які батькам варто звернути увагу, у МОЗ назвали пригнічений настрій, який триває понад два тижні, різкі зміни у спілкуванні з близькими та однолітками, а також прагнення дитини до усамітнення та ізоляції.
Насторожити також має раптова втрата інтересу до улюблених занять, проблеми зі сном, помітні зміни харчової поведінки, втрата або набір ваги.
Крім того, проблеми з психічним здоров’ям можуть проявлятися через різкі перепади настрою, дратівливість, емоційні спалахи, погіршення пам’яті та концентрації. Дитина також може почати гірше навчатися або часто скаржитися на головний біль, біль у животі та інші фізичні симптоми.
У МОЗ наголошують, що для того, аби вчасно помітити проблему, важливо підтримувати з дитиною довірливі стосунки.
Батькам радять бути поруч і уважно слухати дитину, не перебивати її та не поспішати з порадами. Важливо також не знецінювати її переживання. Замість фрази «нічого страшного» фахівці пропонують запитати: «Як я можу тебе зараз підтримати?».
Також варто цікавитися життям дитини, підтримувати її захоплення, заохочувати заняття спортом, творчістю та спілкування з іншими людьми.
Окрему увагу в МОЗ радять приділити стабільному розпорядку дня. Здорове харчування, фізична активність, достатній сон і фіксований час пробудження можуть допомогти підтримувати емоційний стан дитини.
Якщо тривожні ознаки не зникають або ситуація погіршується, батькам радять звернутися по допомогу до фахівців — педіатра, психолога, психотерапевта або психіатра.
Якщо ж дитина говорить про самоушкодження, смерть чи самогубство, звернутися по професійну допомогу необхідно негайно.
Читайте також: Дитина захворіла після школи чи садочка: чи означає, що це слабкий імунітет
Нагадаємо, на Львівщині онука врятувала дідуся від клінічної смерті до приїзду швидкої.