«Боротися з куртизанками взявся настоятель Андріївської церкви. В листах губернатору він писав, що через витівки повій пристойні дами бояться приходити на вечірню службу», – розповідає Київський аффішер.
Після такого звернення губернатор попросив перенести будинки розпусти дещо нижче від храму.
У відповідь повії почали чинити помсту настоятелю. Подейкують, що вони приходили сповідатися вечорами та детально розповідали про вчинене – начебто, таким чином намагалися підштовхнути до гріха священиків.
«Це дратувало настоятеля, але нічого вдіяти він не міг. Довго ще священики і куртизанки воювали за Андріївський узвіз. Аж поки останніх не виселили подалі з вулиці».
Під час перепису 1874 року в Києві було зареєстровано 29 будинків терпимості. Але охочих займатися проституцією поза борделями було теж достатньо.
Варто зазначити, що дух Андріївського узвозу у наступному, XX столітті все ще залишався вбогим – лише кілька років тому з пагорба поруч з велетнем-храмом вигнали продавців радянського непотребу, які пропагували у незалежній Україні дух комунізму. Вочевидь, дух розпусти дуже вабив своїм шлейфом комуністичний богоборський дух.
Сьогодні віряни православної церкви обурюються, що все ще не можуть потрапляти вільно на богослужіння до храму та приходити на молитву і утихомирення коли лиш знайдеться вільна хвилинка – бо в Андріївській церкві в цей час за комуністичною традицією можуть бути зачинені двері, а за вхід треба заплатити гроші музею.
Читайте також: Церква на клямці, білети в касі: скільки заробляє музей Андріївська церква та на що вистачає грошей
Раніше “ВК” запитував експертів, чому за візит до храму беруть гроші та видають квитанцію, як в магазині. А також, що заважає зробити вхід до церкви вільним.