Про це розповіли у Музеї “Хата на Пріорці”.
У XVII – XVIII ст. заможні українські жінки і дівчата, шляхтянки, доньки тп дружини козацької старшини носили намиста з перлів, гранатів, коралу, золотих монет, ланцюжки, дукачі, хрести, оправлені коштовним камінням
Ці прикраси гарно поєднувались з їх одягом, який шився з дорогих оксамитів, атласів, парчі, штофу майже завжди з великими яскравими квітами, обшитими золотими шнурами
Поширеними на теренах України у XVII — XIX століттях були вотуми — невеликі срібні або мідні посріблені, переважно квадратні, таблички, з викарбованими або вигравіруваними зображеннями святих, іноді цілих родин в характерному для них одязі
Вотуми жертвували церквам, їх виконували професійні або народні ювеліри
З кінця XVIII ст. на творчість українських золотарів починає впливати стиль класицизму з його намаганням досягти ясності, логічності, симетричності
Особливого поширення в українському золотарстві він не набув. Але у творчості окремих київських майстрів – Ф. Коробки (Коробкіна), І. Ярославського, І. Винниковського, Г. Проценка – цей стиль набирає своєрідного трактування: вироби строгої форми прикрашаються виразним карбованим візерунком, який чітко виділяється на фоні полірованої поверхні металу
У другій половині XIX ст. в Україні з’являються перші технічно оснащені майстерні з виробництва масової продукції
Так, 1851 року в Бердичеві було відкрито фабрику Ізраеля Заходера, вироби якої користувалися попитом не тільки в Україні, але й за її межам
Найвідомішою в Україні була майстерня Йосипа Маршака, відкрита 1878 року в Києві на Подолі.
Невдовзі її перемістили на Хрещатик і перетворили на велику ювелірну фабрику.
Участь Маршака з виробами фабрики на виставках в Антверпені, Парижі, Петербурзі, Льєжі принесла йому світове визнання. Фабрика випускала прикраси з золота, асортимент яких відзначався великою різноманітністю й відповідав найвишуканішим смакам покупців. Зі срібла виготовлялися столові сервізи, свічники, кубки, стакани тощо. Проіснувала вона до 1918 року.
Портрет Ганни Закревської 1843 року. Закревську зображено у золотих кульчиках з вставкою з червоним камінням. На чорній оксамитовій стрічці підвіска схожа на верхню частину корони дукача. Ганаа Закревська, у дівоцтві Заславська, була донькою сотенного осавула і ,можливо, на цьому портреті її зображено у фамільних прикрасах
Портрет Розанової (Кузнецової) 1849 – 1850. Жінка має скромний золотий (чи позолочений) хрестик на оксамитовій чорній стрічці. Саме такі хрестики вироблялись масово у XIX ст. російськими монополістами, які поглинули ринок українського золотарства
Портрет Марії Максимович 1859 року. Марію зображено в українському традиційному вбранні у дармовісах та кульчиках-кільцях
Дізнатися більше про українські прикраси можна з 10.00 до 18.00 (каса до 17.00) з вівторка по суботу у музеї
Вхідний квиток: 50 грн., екскурсія (до 5 осіб) – 100 грн.
Місце: Київ, Пріорка, вул. Вишгородська, 5.