У звіті «Група держав проти корупції» (GRECO) зазначається, що Комітети Верховної Ради зобов’язані інформувати громадськість про свою діяльність, зокрема шляхом оприлюднення плану роботи, розкладу засідань, прийнятих актів, протоколів, стенограм засідань і слухань та розміщувати іншу інформацію на офіційному веб-сайті комітету.
Однак, з лютого 2022 року на сайті українського парламенту не публікують список депутатів та відсутня інформація про те, чим кожен з них займається, де та за якими контактами його шукати виборцям, за які закони він голосує та які ініціативи вносить, невідомо, чи взагалі він ходить на роботу під час воєнного часу.
Не транслюються наживо і засідання комітетів, які, як можна побачити з опублікованих світлин, відбуваються онлайн, як під час пандемії.
Брати участь в обговоренні нині депутат може звідки завгодно – з дому, з депутатської приймальні, з автівки чи зі спортзалу.
Про фітнес-зал, між іншим, не є перебільшенням – бо до повномасштабного вторгнення можна було побачити, як під час трансляції замість сорочки та костюма нардеп був одягнутий у мокру від поту майку та зганяв зайве на біговій доріжці, час від часу вмикаючи звук для репліки.
Щодо необхідності зробити засідання сесій відкритими для громадськості деякі народні обранці заявляли ще влітку-восени минулого року. Скаржилися, що під час виступу на засіданнях їх не слухають колеги, а замість цього бігають по сесійній залі, говорять по телефону та стоять спиною до трибуни. Однак далі закликів, що “такий безлад давно пора припинити та поновити трансляції, щоб виборці бачили поведінку обранців”, справа не пішла.
Парламент в Україні є найбільш злісним порушником антикорупційних принципів в питанні прозорості та доступу. Бо у відкритому режимі уже тривалий час працюють конкурсні комісії – наживо проходив конкурс на посаду директора НАБУ, записи засідань Кабміну викладають на ютуб-каналі, Верховний Суд проводив онлайн-семінари для суддів, ВАКС транслює судові засідання.
Київрада також почала транслювати свої засідання наживо. Онлайн-трансляцію можна подивитися на офіційному сайті та YouTube-каналі Київської міської ради.
Нагадаємо, організація Transparency International Ukraine назвала Київ прозорим містом – бо жителі столиці мають доступ до онлайн-сервісів, які спрощують комунікацію з управлінцями, а на сайті публікується максимум потрібної членам громади інформації. До того ж працюють прозорі офіси. Тоді як ситуацію у області експерти назвали значно складнішою – на багатьох ресурсах місцевих рад неможливо знайти навіть прізвища керівників управлінь чи департаментів, а зворотній зв’язок кульгає.