Історію ветерана розповіли в UNBROKEN Ukraine.
Захищати Україну чоловік розпочав ще 21-річним хлопцем – у 2014-му. Зараз йому 33 і останні пів року військовий провів не на фронті, а у шпиталях. Кінцевою точкою у відновленні захисника, який втратив ногу, став Центр UNBROKEN. Тут він намагається адаптуватися до цивільного життя.
Сергій Бабич народився і виріс у місті Біла Церква, що на Київщині. Тут згодом зустрів кохання свого життя та одружився. Ще до шлюбу, як тільки-но розпочалася російсько-українська війна, Сергій вирішив, що захищатиме свою країну. А з початком повномасштабного вторгнення йому довелося боронити від ворога не лише Донеччину та Луганщину, а й рідну область.
Попри довгий шлях у Силах оборони, до 2024-го року ворожі кулі та уламки оминали Сергія. Однак торік військовий отримав аж три поранення. Останнє було найважчим. Під час виходу з нині окупованого Вугледару Сергій рухався на квадроциклі та наїхав на міну. Три дні він пробув у комі у запорізькій лікарні, де медики намагалися врятувати його поранену кінцівку. Опритомнів уже у Дніпрі. Там і дізнався про втрату ноги. І відразу ж почав телефонувати дружині, яка весь цей час розшукувала свого зниклого чоловіка.
“У мене був шок, бо останнє, що я пам’ятаю це те, що на операційному столі у мене ще була нога, а тут прокинувся і ситуація зовсім інша. Дзвінок дружині – це те, що дало мені сили рухатися далі, адже вона сказала тоді спокійним голос: я їду до тебе”, — розповідає Сергій.

Наразі подружжя має більше можливостей побути вдвох та адаптуватися до життя в нових обставинах: Сергій переїхав в соціальне житло для пацієнтів Центру. Тож у вільний від занять час чоловік відтепер може жити не в лікарняних стінах, а в умовах, що максимально наближені до побутових.

Після завершення реабілітації захисник мріє про спокійне сімейне життя. Каже: “Втрата ноги – це не страшно. Можна поставити класний протез, бігати і далі жити”.
Фото: Львівська міська рада
До слова, у Києві презентували фільм “Одного літа в Україні” про іноземних добровольців.