Виявляється, садибу на Подолі намагалися знищити вже тричі. Об’єкт культурної спадщини має статус нововиявленої пам’ятки. Та як розповів активіст, юрист і член організації “Центр розвитку міст” Дмитро Перов, Раніше будівля горіла у 2018 і 2020 роках. Потім Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав припис на приведення будівлі в належний стан. Однак його не було виконано.
“Тепер пам’ятка знову палає. Отже, згідно зі ст. 21 ЗУ “Про охорону культурної спадщини” є всі підстави для її звернення в державну власність”, — написав Перов.
Причину підпалу з’ясовують правоохоронці. Вони підтвердили, що шкоду було завдано умисно.
“Поліцейські провели огляд місця події, який зафіксували у процесуальних документах. Відомо, що будинок, в якому відбулось загорання, являється пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення. У рамках кримінального провадження призначено відповідні експертні дослідження та проводяться заходи по встановлення осіб, причетних до цього злочину”, – повідомили в поліції Києва.
Забудова на вулиці Волоській у ХІХ столітті складалася з двох житлових будинків і дворового флігеля (прибудови). 22 березня 1833 року за рішенням Тимчасового комітету з благоустрою міста Києва на вулиці Волоській (Воложській) з’явилася цегляний дім міщанина П.Павленко, який незабаром придбав київський купець Парфентій Дегтерьов.
Останній прожив не довго, і його майно перейшло дружині і дітям. А Михайло Парфентійович Дегтерьов відомий благодійними забудовами у столиці. Останні роки життя був старостою храму та був похований в сімейній усипальниці в лівій прибудові храму на честь святих праведних Захарія та Єлизавети.
Так, на гроші Михайла Дегтерьова у Києві з’явились:
- Будинок Купецького зібрання (Володимирський узвіз, 2, де розташована тепер Національна філармонія України)
- «Будинок для вдів» (Покровська вулиця, 1/1)
- Свято-Михайлівська церква (Шовковична вулиця, 39/1)
- Будівлі благодійних закладів по Дегтярівській вулиці, 19 (зараз — Інститут Сухопутних військ Міністерства оборони України)
Родинний будинок Дегтярьових на Волоській ще у 1840 році розбудовувала дружина Парфентія Дегтярьова – вона зробила прибудову на 2 вікна та переродила фасади.
В 1865 році, коли офіційно після смерті Парфентія дім успадкувала жінка, двоє синів та дочка, його продали купцям І. Шишкіну та А. Богатирьову.
Згодом біля садиби побудували двоповерховий дім з квартирою нагорі та складами і магазином знизу. А на початку 20-го столітті по сусідству з садибою з’явилася типографія.
Дослідники старого Києва, які навідувались до будинку в 21 столітті, побачили, що в дворі садиби був сарай та озеленення:
“Внутрішнє планування — коридорне, з двобічним розміщенням кімнат. У центрі з боку вулиці — вітальня на три вікна, по боках — кімнати на одне вікно. Архітектурне вирішення головного фасаду ґрунтується на типовій симетричній схемі п’ятивіконного будинку періоду класицизму”, – розповідає “Культурна спадщина Києва”.
Зазначається, що первісно будинок був зведений дерев’яним, і лише згодом його фасад був укріплений цеглою:
“Прямокутні віконні прорізи оформлено простими лиштвами, прямими сандриками-поличками і підвіконними тягами. В інтер’єрі збереглося первісне оформлення вітальні — тягнуті стельові падуги, камін і груба, облицьовані білими кахлями. Є пам’яткою житлової архітектури у стилі класицизму”.
Такий вигляд будинок мав до пожежі:
Нагадаємо, забудовник планує перетворити на бізнес-центр Reiter Hall історичну будівлю на вулиці Рейтарській, 37, яка має охоронний статус,