Вікенд розпитав столичних гідів про феномен двориків.
За словами екскурсоводів, людям подобається бачити диво паралельних світів, де ще сушать білизну на вулиці або п’ють чай ввечері з сусідами по двору.
“Дворики Подолу — однозначно найкращі серед київських по одній простій причині: хоч раз сюди заглядали практично всі, хто більш-менш довго жив у столиці. Це дійсно шматок Одеси і меморіальні місця безперервного фестивалю вже багато десятків років. Зараз на Подолі майже немає комунальних квартир, але двори ще зберігають енергетику того способу життя, коли у людей практично не було особистого простору, зате світ за вікном був їхнім на всі сто відсотків”, – переконаний Олексій Васильченко, гід з “Київ у кедах”.
В той же час на думку іншого столичного гіда, Тетяни Адамус, те що дворики Подолу — наймиліші в Києві є стереотипом. Бо насправді від тих двориків з одеським духом вже мало що залишилося.
“Так, там є автентичні унікальні місця, але небагато… На жаль, дворики в центрі все частіше перетворюються на парковки. Двориків, які жителі намагаються облагородити, дуже мало. Двори більше не місце для відпочинку та спілкування жителів, як це було колись”, – зауважує Адамус.
Софія Грабовецька зазначає, що двори у трьох історичних київських районах відрізняються за стилем. Якщо на Печерську та Старокиївській горі вони в основному прохідні й працюють як система лабіринтів, то Поділ будувався квадратами, відповідно двори більш «закриті», мають чітку форму і за настроєм особисто мені нагадують у чомусь Одесу.
“Найчастіше у дворах не потрібна жодна інформація. Люди йдуть у них за атмосферою. Інша справа, що можна розповісти якісь історичні факти про будинок, двір якого поруч, чи особистість, яка проводила тут свій час”, – розповідає Грабовецька.
За словами киянки, гіда столичними двориками Оксани Денисової, на Подолі дуже милі дворики, але такі ж чудові є і в центрі, і на Печерську, і в багатьох інших районах.
“У нас взагалі багато дворів, колись весь Київ можна було пройти, проходячи крізь двори. Дуже цікаві двори є на Пушкінській, Гончара, Костьольній, Великій Васильківській. А ось на лівому березі, мені здається, цікавих дворів немає”, – ділиться досвідом гід.
До слова, у столиці є чимало дивних місць і місцевостей, які чекають на гостей і любителів легенд. “Кинь-Грусть” – одне з таких.