Богослужіння, присвячені святому князю Київському Ярославу Мудрому, Православна церква України відправляла цьогорі на день раніше традиційного спомину – 19 лютого. Причина – у день вшанування його пам’яті, 20 лютого, у п’ятницю Сирного тижня, через великопісні приготування, літургія не звершується.
Князь Ярослав був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира Великого, хрестителя України-Русі, – нагадують в ПЦУ. –
Відомо, що в рік Хрещення Русі (988 р.) йому було 5 років, і Ярослава разом з іншими братами охрестили на джерелі поблизу Дніпра з нареченням імені Георгій (Юрій) – на честь святого великомученика Юрія Переможця
Князь Ярослав продовжив розпочату його батьком розбудову держави на засадах Христової віри. Він приділяв велику увагу поширенню освіти та писемності у державі, будував храми, засновував при них школи, дбав про виховання духовенства, активно розвивав книжну справу.
Князь Ярослав заснував першу в Київській державі бібліотеку, яка розташовувалась на території Софійського собору. За підрахунками спеціалістів, вона налічувала понад 950 томів та містила власну книгописну майстерню.
За часів правління Ярослава Мудрого Церква в Київській державі швидко розвивалася. У цей період було створено дві нові єпархії: Переяславську та Юр’ївську.
А ще відомо, що в 1051 році князь скликав у Києві Собор єпископів, на якому вперше обрали Київським митрополитом свого кандидата, русича
Це був священник церкви Спаса з села Берестова Іларіон – щирий патріот, «муж благ, книжен і постник». Обрання власного митрополита стало першою спробою встановити автокефалію Церкви в Київській державі.
Тоді ж, спільно з митрополитом Іларіоном, вони уклали для Церкви «Ярославів устав», в якому візантійське церковне право було пристосоване до умов і потреб життя на Русі. Князь Ярослав Мудрий також відстоював канонізацію святої княгині Ольги, рівноапостольного князя Володимира та його підступно вбитих синів, князів Бориса і Гліба.
Багато добрих і важливих справ звершив цей правитель України-Русі. Нічого не давалося йому легко, але він успішно долав всі тодішні князівські міжусобиці, підступні змови й перешкоди і робив свою добру справу. Робив так, що зумів завоювати любов і повагу народу, який і назвав його Мудрим
Помер князь Ярослав Мудрий у 1054 році. Після його смерті знову почалися міжусобиці, бо сини не змогли виконати заповіт батька:
«…Якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить Він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі загинете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно».
Ці слова – справді мудрі, пророчі, актуальні дотепер.