Про це повідомляє Журнал ECOBUSINESS.
Під час пожеж у зоні найменш контрольовані і найнебезпечніші “гарячі частки”. Вони піднімаються у високі шари атмосфери та переносяться на значні відстані, створюючи загрозу планетарного масштабу.
Під час аварії на ЧАЕС, з реактора у довкілля було викинуто 1700 тонн графіту та майже 190 тонн “гарячих часток”.
Останнім часом з них активно виділяється високотоксичний плутоній ( 239Pu ), що у 250 раз токсичніший цезію.
З плутонію також утворюється америцій 241Am, що має значно більшу міграційну здатність і токсичність та є потужним джерелом α-випромінювання.
При цьому максимум його активності настане приблизно в 2058 році.
До 5% радіоактивних речовин, вивільнених під час пожежі, у 2020 році були перенесені на відстані до 1000 км. Їх спостерігали у європейських країнах, Північній Африці та Казахстані.
Проблеми частого виникнення пожеж у ЧЗВ посилюються періодичними пиловими бурями, виникнення яких характерне для регіону Полісся у весняний період, а також смерчами.
Так, пилова буря у квітні 2020 року виникла під час масштабної лісової пожежі у ЧЗВ, у результаті чого понад 20% від вивільнених радіонуклідів було повторно піднято у повітря та переміщено, у тому числі – транскордонно.
“Це найбільш тривожна тенденція, оскільки така пилова буря переносить також 241Am та інші гарячі частки, що є джерелом α-випромінювання.
Вогняні смерчі та бурі разом із високими атмосферними течіями, становлять новий вид радіоекологічної регіональної та глобальної небезпеки”, – пише ECOBUSINESS.