У 1856 році в центрі Києва побудували Міський театр за проектом Івана Шторма. Це були часи Російської імперії, тому і вистави там були відповідні – “Життя за царя” Михайла Глінки, “Севільський цирульник” Дж. Россіні російською мовою.
А у 1874 році в Києві вдалося вперше вдалося поставити українську оперу – «Різдвяна ніч» М.Лисенка (за режисурою Михайла Старицького). Пізніше були поставлені його ж опери «Травнева ніч» (1903) та «Ноктюрн» (1914).
Згодом, у лютому 1896 року після ранкової вистави “Євгенія Онєгіна” сталася пожежа, що повністю знищила будівлю Міського театру, після чого був оголошений конкурс на проект нової будівлі. Цей конкурс виграв проект російського архітектора Віктора Шретера. Спорудження нової будівлі на місці старого театру розпочалося у 1898 році.
Зал нового оперного театру мав партер, амфітеатр, бельетаж та чотири яруси, що вміщують близько 1650 глядачів (у партері 384 місця), загальна кубатура театру — майже 100 000 м³, площа приміщень — 40210 м².
Над головним входом театру був встановлений офіційний герб Києва із зображенням Архістратига Михаїла — покровителя міста. Однак за наполяганням Київського митрополита Фіогноста, який вважав театр гріховним закладом, герб замінили алегоричною композицією: геральдичні грифони тримають у лапах ліру як символ музичного мистецтва.
Фасад будівлі прикрашали бюсти композиторів Михайла Глинки та Олександра Сєрова, які подарували Києву артисти петербурзького Маріїнського театру. Урочисте відкриття та освячення нової будівлі відбулося 15 вересня 1901 року.
Як виглядав Оперний театр у 1900-х роках, показав “Старий Київ”:
А цю світлину зроблено у 1919 році.
У 1946 році біля театру ходив міський трамвай.
А появу цієї будівлі навпроти театру називають найбільшим злочином проти архітектури міста.
