Порятунок парку Гірка Крістера від забудови: природоохоронці порахували, скільки кисню втратить місто через знищення дерев

Автор: Оксана Тупальська
15:08 15.11.2023

Аби зберегти від забудови парк Гірка Крістера в Подільському районі, природоохоронці визначили так звані екосистемні послуги дерев. А саме – скільки шкідливих речовин поглинають зелені насадження та скільки кисню виробляють, аби мали чим дихати жителі столиці.

Порятунок парку Гірка Крістера від забудови: природоохоронці порахували, скільки кисню втратить місто через знищення дерев
Світлодіодне освітлення

Загроза знищення зелених насаджень виникла у 2007 році, коли земельну ділянку площею 1,09 га передали в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об’єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом.

І вже 29 грудня 2017 року представники забудовника за один день встановили паркан і на частині вказаної земельної ділянки зрізали понад 300 дерев. Це викликало обурення небайдужих машканців району та громадського активу столиці.

«Після цього відбулося тривале протистояння діям забудовника. Адже  вказана зелена зона була улюбленим місцем для відпочинку дітей та дорослих. При цьому, забудовником так і не сплачено відновну вартість видалених зелених насаджень у розмірі 1 млн 772 тис. грн», – розповіла голова правління ГО “Стардуб” Інга Малько.

Вона додає, що наступним кроком може стати знищення зелених насаджень, що залишилися в межах вказаної земельної ділянки. Каже, крім того, забудовник пішов на хитрощі: в документах “великий гай” на території, з чиєїсь легкої руки перетворився на “дику поросль”. І це – попри те, що на думку громадськості, ці зелені насадження є частиною парку Гірка Крістера та повинні бути включені у його межі.

Щоб не допустити чергового акту вандалізму в зеленій зоні, місцеві жителі промаркували, описали і пронумерували ті дерева, що залишилися на ділянці. 

«Також, проведено пілотну інвентаризацію дерев на основі відкритої платформи i-Tree Есо на частині земельної ділянки вкритої зеленими насадженнями, щоб ще раз привернути увагу до цінності природного ресурсу, який може бути втрачений внаслідок забудови», – каже Інга Малько.

За результатами проведеної роботи було отримано наступні дані, які характеризують найбільш важливі та корисні властивості зеленої зони:

  • Загальна листкова площа крон: 4798 м2
  • Найпоширеніші породи дерев: акація біла, клен ясенелистий, в’яз шорсткий, дуб звичайний;
  • Відсоток дерев діаметром менше 6 дюймів (15,2 см): 26,2%
  • Видалення забруднення: 28,92 кілограма/рік (20,5 тис.грн/рік)
  • Зберігання вуглецю: 30,63 метричних тонн (H169 тис.)
  • Поглинання вуглецю: 646,8 кілограма (3,57 тис./рік)
  • Виробництво кисню: 1,725 метричних тонн/рік
  • Уникнення стоку: 2,588 куб.м/рік (H178/рік)
  • Уловлювання (секвестрація) вуглецю: 3,2 метричні тонни (17,8 тис. грн./ рік)
  • Продукування кисню: 8,6 метричні тонни/ рік

На думку громадськості, проведена оцінка вартості екосистемних послуг вказаних дерев дає змогу показати міській владі справжню цінність цієї зеленої зони та важливість її збереження від забудови.

«Це не лише гарно для ока, а це ще і цінно для життя мешканців та екосистеми міста в цілому. Дерева в місті позитивно впливають, разом з іншими факторами, на якість повітря, яким ми дихаємо,  затримують забруднюючі речовини, захищають від хвиль спеки і повеней, а також поліпшують фізичне і психічне здоров’я людей. Дерева є важливою складовою в створенні умов для адаптації до змін клімату в умовах міста», – каже голова правління ГО “Стардуб”.

 

Раніше “ВК” розповідав, що у Межигірському лісництві висадили 10 кг жолудів, аби зберегти генофонд віковічних дубів. Розсадник назвали “Дуби Перемоги” та присвятили ЗСУ, які боронять край від ворога.

Великий Київ у Google News

підписатися