Відкривали виставку за участі т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва.
Марта Гавришко з Інституту українознавства НАН України показала світлину з події, де поруч з фотографією, на якій зображені бійці 3-ї штурмової бригади, підрозділу ЗСУ, сформованого 9 березня 2022 року на базі тероборони «Азову» є інша світлина – з невідомими вояками СС «Галичини» часів Другої світової війни.
«Як видно кількість бійців на двох світлинах однакова, адже, ймовірно, задум був – реконструкція. А чого ж не взяли інших світлин дивізійників? Наприклад, коли вони приймають присягу і простягають руку “від серденька до сонечка”. Або ту, де дивізійників вітає райхсфюрер СС Генріх Гіммлер?», – обурилась Гавришко.
Відповідь Марти розкритикував військовий 3 ОШБр, публіцист, автор блогу про ідеологію руху “Азов” Олексій Рейнс на псевдо “Консул”. Сказав, що не варто створювати хайп на темі військових.
Хто такі добровольці СС «Галичина» та чому вони присягали Гітлеру?
Провід ОУН Степана Бандери засуджував створення дивізії як шкідливий політичний проект, який не буде служити українським інтересам, що українці знову опиняться між молотом і кувалдою. Однак, історики також погоджуються, що метою входження до «Галичини» для кожного добровольця було боронити українське.
«Була дуже добра пропаганда і СС розшифровувалась, як січові стрільці. Тому в дивізію пішли так багато освічених людей саме з патріотичних міркувань. Вони ідентифікували себе з тими, хто бореться за незалежну Україну. У 1943 році всі ще мовчали про злочини нацистів. Лише коли перші війська західних союзників увійшли в концтабори, тоді світ дізнався про злочини Гітлера», – розповідає історик Микола Посівнич.
У березні 1943 року губернатор Дистрикту «Галичина» бригадефюрер СС Отто Вехтер, який прихильно ставився до українського національного руху, налагодив співробітництво з Українським Центральним Комітетом (Українські Представники, провідник д-р Володимир Кубійович) і попросив дозвіл на формування поліційного полку «Галичина».
За рішенням Гіммлера, дивізія не носила назву «українська»; щоб не пропагувати ідею незалежності України.
Дивізія назвалася «галицькою» і складалася з жителів тієї країни, яка раніше належала Австрії, тобто з «австрійських галичан».
Сучасний державний герб України «тризуб» був тільки на прапорі дивізії, а відзнакою дивізії став «галицький лев». Всі командні пости від батальйону і вище на початку тимчасово передавалися до рук німців через брак вищих офіцерських кадрів серед українців.
“Багато дивізійників робили саме такий вибір, тому що не бачили перспективи в УПА. У них не було ні достатньої зброї, ні відповідної військової підготовки. Партизанський рух потребував підтримки якоїсь країни. А такої допомоги в УПА не було», – вказано у спогадах С. Мовчана.
22 вересня 2023 року, парламентарі Канади та Президент України Володимир Зеленський під час свого візиту до Канади, не усвідомлюючи неоднозначну оцінку історичних постатей часів Другої світової війни, зустріли оплесками 98-річного ветерана дивізії СС «Галичина» Ярослава Гуньку. Останній був представлений «українським і канадським героєм», що під час Другої світової війни «боровся за незалежність України проти росіян і продовжує підтримувати війська сьогодні».
Після цього спікер парламенту Канади подав у відставку – бо ветерана почали засуджувати у злочинах нацистів, зокрема, у знищенні євреїв та поляків. Навіть вимагали пенсіонера Гуньку екстрадувати. Новина розлетілася європейськими ЗМІ, підхопила російська пропаганда. А прем’єр-міністр Канади був вимушений вибачатися перед нащадками євреїв за те, що начебто виправдав таким чином злочини щодо них.
Це при тому, що у 1986 році на вимогу Фонду Візенталя та деяких членів парламенту Канади створювали урядову комісію, відому як Комісія Дешена. Вона мала розслідувати факти переховування воєнних злочинців у Канаді, серед них також і колишніх вояків дивізії. Після вивчення архівних матеріалів і допиту свідків комісія у своєму офіційному рішенні від 1987 року визнала, що:
- Не існувало доказів скоєння злочинів Дивізією «Галичина»;
- Членство в дивізії не могло бути підставою для судового переслідування в Канаді;
- Не існувало підстав для позбавлення громадянства чи переслідування ветеранів дивізії в Канаді.
Нюрнберзький процес, який тривав з 20 листопада 1945 до 1 жовтня 1946 року та розглядав військові злочини нацистів, також не знайшов доказів скоєння нею військових злочинів. Згадки про неї немає в обвинувальному акті і жоден вояк «Галичина» засуджений не був.
Щороку у Львові 8 квітня проводять парад «вишиванок» в честь воїнів СС «Галичина».
Нагадаємо, у оновленій експозиційній залі Музейно-виставкового центру Музею історії міста Києва діє виставка видатних митців Тетяни Яблонської та Миколи Глущенка, творчість яких залишила вагомий слід в нашій культурі. Це 20 художніх робіт, що створюють умовний діалог класиків українського живопису.