Про долю храму кореспонденту «Великого Києва» розповів кандидат політичних наук, історик, релігієзнавець, дослідник історії Церкви Андрій Ковальов.
«У Вознесенському соборі, який в аварійному стані – досі радянський музей про Другу світову війну про форсування Дніпра. Проблема в тому, що коли непрофільні заклади перебувають в храмах, гроші на їхню реставрацію не виділяються. У цьому випадку не дають кошти – бо то музей. Гроші на реставрацію виділяються тільки там, де створювався музей з метою збереження історичної спадщини (тобто, коли музейною цінністю є сам собор)», – розповідає Ковальов.
Вознесенський собор був збудований у стилі українського бароко з цегли та з куполом на високому гранчастому барабані.
Собор є частиною Вознесенського монастиря. У 1738 році поруч з храмом почав діяти колегіум.
У 1845 році Т.Г.Шевченко змалював храм у своїй роботі «Вознесенський собор у Переяславі».
Під час Другої світової війни була знищена Варваринська церква поруч з собором та постраждали будівлі монастиря. Проте Вознесенський собор вцілів. Радянська влада у колегіумі поруч з храмом у 1970 році відкрила музей Григорія Сковорода, а в самому соборі у 1975 році – музей, що нагадує про воєнні події. Тоді у приміщенні розгорнули діораму «Битва за Дніпро».
На світлинах можна побачити, що на місці вівтаря розвішені великі стрічки-колоради, а між ними діораму з зображенням фрагменту бою. Біля віконних шиб, де в церквах ставлять фігури святих та ангелів – радянські солдати, а замість іконостасу – портрети радянських персонажів.
«Правильно полягало б перевезти експозицію в Лютіж (де розташований Національний музей-заповідник української військової звитяги – прим.) чи деінде, а храм передати громаді. Бо маємо унікальний собор мазепинської доби, збудований за гроші Мазепи. Але втратимо пам’ятку культури і архітектури не в совєтській час, а в часи незалежності. В совєтскій час, коли була богоборча політика і знищувались храми, розміщення музею допомогло його зберегти. Але тепер музеї тепер можуть призвести до руйнування того, що мали б оберігати».
Раніше “ВК” розповідав, як киянин не міг зайти помолитися до Андріївської церкви в центрі Києва, бо вимагали купити квиток в касі музею. Це стало приводом дослідження, чи можна позбутися музеїв та відкрити церкви з багатовіковою історією, аби кожен міг вільно заходити і там молитися.