Історія цього цирку розповіла у соцмережі Оксана Денисова.
Петро Крутіков був людиною дуже яскравою та неординарною. Народившись у Києві у сім’ї генерала, він закінчив найпрестижніший тоді у Києві середній навчальний заклад – колегію Павла Галагана, потім юридичний факультет Київського університету та робив вдалу кар’єру.
І раптом до жаху рідних і друзів він у чині колезького секретаря подає у відставку щоб дресувати коней! Коні- це було кохання всього його життя! І він завжди казав, що коней він розуміє краще за людей!
У 1890 році Крутіков купив на вулиці Великій Васильківській, 36 садибу з невеликим одноповерховим будинком і перетворив це приміщення на аматорський цирк, де зрідка навіть влаштовував вистави.
У 1897 році Крутіков зі своєю чотирилапою командою вирушив до Петербурга, Москви, Одеси і всюди мав успіх. І він вражав сучасників тим, що на манеж він виходив без батога і давав команди коням просто помахами рук у білих рукавичках. Його коні «вміли» читати, рахувати, «знали» прапори різних держав, ходили по шийках дерев’яних пляшок, «працювали» капельдинерами та офіціантами. Пізніше дресирувальник вирушив до Європи, і скрізь на нього чекав тріумф!
А в цей час міська влада Києва вже кілька років обговорювала питання, що у Києві немає стаціонарного цирку. І грошей, як завжди, не було. І тут у Міську думу прийшов Петро Крутіков і запропонував, що він сам за свої гроші збудує цирк, тільки попросив виділити йому ділянку. Йому запропонували на вибір кілька, але всі його місця не влаштували. Він хотів будувати цирк на щойно прокладеній та модній вулиці Миколаївській. Але дільниці тут були дорогими, влада відмовила. І тоді Крутіков продав маєток, який дістався йому у спадок від батька, на свої гроші купив ділянку і запросив архітектора Едуарда Брадтмана, який і збудував унікальну будівлю цирку в стилі «модерн».
Новий цирк став одним із найбільших у Європі. Цегляна двоповерхова будівля була збудована з усіма можливими для того часу зручностями: паркетна підлога у фойє, гардеробна, як у театрі, парове опалення, просторий триярусний зал, величезний скляний купол над манежем, електричне освітлення, пристосування для трансформації арени. Зал вміщував 2500 глядачів, і для кожного призначалося крісло (а не дерев’яні лавки, як у колишніх цирках). Цирк отримав назву «Гіппо-Палас» («кінний палац»), але, крім виступу власне Крутікова з кіньми, тут можна було побачити виступи борців, клоунів та екзотичних тварин. Виявилося також, що в залі чудова акустика, і в цій залі неодноразово виступали Леонід Собінов, Сергій Рахманінов та Федір Шаляпін.
І цирк продовжував працювати і після революції, а ось Петро Крутиков 1919 року емігрував за кордон, де його сліди загубилися. У 1941 році будівля цирку була замінована частинами Червоної Армії, що відступали, і незабаром підірвано. Після війни відновлювати цирк не стали і на його місці 1960 року збудували будівлю кінотеатру «Україна», набагато менш талановиту в архітектурному відношенні, на мій погляд. І так шкода, що немає зараз на цій чудовій вулиці такої незвичайної та красивої будівлі Цирка Крутікова.